Письмо «шельмишановному»: Мозговой разоблачил однопартийцев и покинул ряды ВО «Свобода»
10.12.2012
Доктор философских наук, профессор, руководитель Сумской городской организации ВО «Свобода» Иван МОЗГОВОЙ написал письмо главе партии Олегу ТЯГНИБОКУ, в котором сообщил о своем выходе из объединения.
«Я 20 років боровся за украС—нську ідею (і це всім відомо!) - разом зі вЂњСвободою” і без неС—, буду це продовжувати й далі, але я ніколи не буду ототожнювати УкраС—ну з окремими особистостями. Бо це тоталітаризм!» — пишет он.
Причиной своего ухода Иван Мозговой называет не разочарование в идее, а бездействие главы Сумской областной организации ВО «Свобода» Игоря МИРОШНИЧЕНКО, который, по его словам, заинтересован в решении только своих собственных проблем и просто болен на «вождизм».
«За ці роки самочинно, опираючись на мовчання керівництва, змінив і зганьбив 4-х партійних керівників на місцевому рівні. Без рішення комітетів виключалися члени ревізійноС— комісіС—, багато рядових членів партіС—. В хід ішли найрізноманітніші засоби - викрадення ключів від офісів, наклепи, хоча жодне, висунуте ним звинувачення, не підтверджувалося потім ні одним документом. Як правило, на партійця “навішувався” ярлик “зрадника” через те, що він … не поділяС” лінію пана Мірошниченка! Статут же останнім взагалі ігноруС”ться!» — разоблачает своего коллегу Иван Мозговой.
Полный текст письма с сайта antivos.info:
Відкритий лист Олегу Тягнибоку
Шельмишановний друже Олеже!
Я, Р†ван Мозговий, доктор філософських наук, професор, цим повідомляю Вас про свій вихід з цього часу зі складу ВсеукраС—нського об’єднання “Свобода”.
Очолюючи Сумську міську організацію ВΠ“Свобода”, я не раз особисто писав Вам у закритих листах про критичну ситуацію в Сумській обласній і міській організаціях партіС—, але, на жаль, з боку керівництва не було вжито належних заходів, тому маС”мо фактичний розвал цих організацій. Я 20 років боровся за украС—нську ідею (і це всім відомо!) - разом зі вЂњСвободою” і без неС—, буду це продовжувати й далі, але я ніколи не буду ототожнювати УкраС—ну з окремими особистостями. Бо це тоталітаризм!
Причиною мого розриву з партіС”ю С” не розчарування в ідеС—, а обурення з приводу дій фактично вже народного депутата, голови СумськоС— обласноС— організаціС— ВΠ“Свобода” Р†горя Мірошниченка. Чотирирічний досвід спілкування з ним остаточно переконав мене в тому, що ця людина далека від нашоС— справи, вона зацікавлена лише у розв’язанні власних питань, і досягаС” це шляхом підступноС— демагогіС—, маніпулювання свідомістю інших, нахабством і брехнею, бо просто хвора на “вождізм”!
Ми вас інформували про те, як він за ці роки самочинно, опираючись на мовчання керівництва, змінив і зганьбив 4-х партійних керівників на місцевому рівні. Без рішення комітетів виключалися члени ревізійноС— комісіС—, багато рядових членів партіС—. В хід ішли найрізноманітніші засоби - викрадення ключів від офісів, наклепи, хоча жодне, висунуте ним звинувачення, не підтверджувалося потім ні одним документом. Як правило, на партійця “навішувався” ярлик “зрадника” через те, що він … не поділяС” лінію пана Мірошниченка! Статут же останнім взагалі ігноруС”ться!
Як видно, Мірошниченко ставив понад усе завдання прорватися в депутати, і задля цього придушував опозицію тих, кого обурювали його волюнтаризм і свавілля. Обласна організація не розбудовувалася, діяльність СумськоС— міськоС— організаціС— фактично паралізована. “Свобода” опинилася в ізоляціС—, бо припинилася співпраця з іншими опозиційними силами. Успіх на виборах (а він вагомий в області!) був досягнутий завдяки діяльності окремих членів партіС—, оскільки Мірошниченко постійно жив у КиС”ві і відвідував Суми раз на квартал, і то з метою вчинення черговоС— “чистки”.
Р„ питання щодо використання ним партійних коштів. Р† проблема не в тому, що Мірошниченко повсякчас купуС” все нові автомобілі чи розширюС” готельний бізнес. Це його власна справа. Проблема в тому, що ревізійна комісія ніколи не бачила документів про витрати коштів, які проходили через руки Мірошниченка. Але ж потім інші члени партіС— звинувачувалися у “зловживаннях”, до яких вони не мали жодного відношення.
На жаль, керівництво партіС— не підтримало нас. За моС”ю вимогою до нас приС—жджав заступник голови партіС— Андрій Мохник. Мене не цікавить, кум він Мірошниченку (як це всі стверджують) чи ні, але А. Мохник зумів чудово виправдати Мірошниченка у всіх видимих порушеннях, грубому ігноруванні Статуту. Заради успіху партіС— я прощав Мірошниченку навіть інтриги щодо мене (чого взагалі я ніколи не дозволяв іншим!), бо хотів, аби в парламенті постала потужна націоналістична фракція.
Але ось вибори пройшли. Мірошниченко ніби то “на конівЂќ. Здавалося б, можна заспокоС—тись. Проте вже як депутат він приС—жджаС” в Суми і влаштовуС” нове судилище, тепер уже над головою РоменськоС— організаціС— ВΠ“Свобода” Людмилою Смоленською! Маніпулюючи своС—ми клерками, яких організація не уповноважувала на подібні діС—, він просто затравив партійну керівницю, робота якоС— завжди ставилася за приклад. В чому ж справа? Просто випливло питання витрати коштів! Смоленська провела вибори без жодноС— партійноС— копійки і це було підтверджено! Тому Мірошниченко поклявся “словом народного депутата”, що Смоленська - зрадниця, бо вона … співпрацювала з ПартіС”ю регіонів! Правда, “співпраця” дивна, бо Л. Смоленська забезпечила перемогу на своС”му окрузі кандидата від опозиціС—, забезпечила фантастичний результат партіС— в районі, до то ж, як депутат районноС— ради від “Свободи” маС” досить високий авторитет у місті. Р† все це - без коштів! А ось Р†гор Мірошниченко гроші то отримав, проте про С—х використання перед організаціС”ю не прозвітував! Натомість шляхом інсинуацій добився виключення СмоленськоС— з партіС—.
Як з’ясувалося, висунуті ним звинувачення - суцільний обман. На мій запит не було надано жодного документа про “зраду” СмоленськоС—. Щоправда, на конференціС— було заявлено, що С—С— зрада полягаС” в тому, що вона … критикувала Мірошніченка, який протягом виборчоС— кампаніС— як голова обласноС— партійноС— організаціС— жодного разу не відвідав Ромни!
Шановний друже Олеже! Після всього цього та іншого мені стаС” гидко від того, що лише чую прізвище Мірошниченка. Я не можу поважати непорядну людину, яка розвалюС” партію, шкодить інтересам УкраС—ни, безсоромно ганьбить поважних і шанованих людей, С—де на С—х спинах до Ради. Цю людину хвилюС” те, як використати партію і УкраС—ну задля власних інтересів. А треба б навпаки. Наша нація не переживе нового “ющенка”.
Враховуючи те, що Мірошниченко С” впливовою особою в партіС— (ніхто не подумав, а в чому його заслуги?), С” депутатом, членом Політради, стаС” зрозуміло, що я не можу нічого змінити в Сумських організаціях. Навіть якби був десять раз доктором наук. У вЂњшарікових” своС— цінності.
Отже, друже Олеже! Якщо Вам не байдуже майбутнС” партіС— й УкраС—ни (а я думаю, що це так), з’ясуйте описану ситуацію особисто і хоча б припиніть “кураторство” Мірошниченка над Сумською партійною організаціС”ю. Р† ще С” особисте прохання поновити в партіС— Людмилу Смоленську, для якоС— свавілля Мірошниченка стало особистою драмою. За себе нічого не прошу - доки серед партійних вождів буде постать Мірошниченка, я буду боротися за украС—нську ідею іншим шляхом!
З повагою, Р†ван Мозговий,
доктор філософських наук,
професор, м. Суми
|
