Сумська фітнес-мама піднімає 125 кілограмів із сином на руках

14.03.2018

Який образ ви уявляєте, коли чуєте словосполучення «молода мама»? У більшості з нас підсвідомість одразу ж вимальовує змучену жінку у затертому халаті, з бігуді на голові та непосидючим малюком на руках, яка не думає ні про що інше, окрім заміни підгузків.

А от героїня нашого сьогоднішнього інтерв’ю абсолютно повністю ламає ці стереотипи. Віталія Алісіменко – зовсім незвичайна мама, у класичному понятті цього слова. Вона – учасниця конкурсів фітнес-бікіні та «Wellness Fitness», спортивний тренер, а ще – суддя всеукраїнських змагань з пауерліфтингу.

У декреті життя тільки починається

– Віталіє, розкажіть із чого все почалося, Ваш шлях до фітнес-мами?

Віталія: Не можу сказати, що я колись була худою. Моя вага у близько 72 кілограми мене завжди влаштовувала. Я навіть у школі постійно прогулювала уроки фізкультури!

Як не парадоксально, але мій чоловік – спортивний тренер, якому довгий час не вдавалося загітувати мене займатися спортом та дотримуватися здорової дієти. Але одного чудового дня я дізналася, що скоро нас у родині стане троє. Це і було точкою відліку.

– Чому саме в період декрету Ви зрозуміли, куди саме потрібно рухатися?

Віталія: Ви, напевно, здивуєтесь, але мені у період вагітності, на відміну від більшості жінок, всі «дива» такого досить неприємного явища як токсикоз – пішли на користь.

У перші місяці через це я схудла на кілька кілограмів, і з шоком для себе, зрозуміла, що у такий переломний для будь-якої дівчини період, виглядаю краще, аніж до цього, з усіма моїми кілограмами. Після народження сина, будучи у декреті, я зрозуміла, що стандартне спокійне життя – не для мене, і вперто вирішила кардинально змінити свій фізичний стан.

– Ви вдома тренувалися?

Віталія: Спочатку – вдома, бігала, присідала, вчилася віджиматися, під уважним керівництвом коханого. А коли нашому малюку стукнуло всього пів року – вирішила, що прийшов час переходити до більш активних дій, і пішла до тренажерного залу, а чоловік став моїм тренером.

– Хіба все це реально встигнути із малою дитиною на руках?

Віталія: До усього можна призвичаїтися. Наприклад мій син з 6-ти місяців практично жив з нами у спортзалі, і, повірте, моєї уваги йому вистачало.

Беззаперечно, професійні тренування пішли мені на користь, і додали ще більше азарту. Розумієте, коли бачиш, як поступово твоє тіло змінюється у кращий бік, зникає жирок, промальовується прес, ростуть м’язи, покращується самопочуття – у тебе ніби з’являються крила.

Ти звикла до себе такої, якою була протягом багатьох років, і ніколи не уявляла що є інша сторона медалі. А коли дивишся у дзеркало, та вже не впізнаєш себе колишню, і цей результат тобі подобається – сили на нові досягнення з’являються самі собою.

Підтримка близьких – запорука успіху

– Розкажіть про участь у конкурсах фітнес-бікіні.

Віталія: У мене дуже непосидючий характер, і це, напевно, великий плюс. Тому, маючи за плечима вже досить серйозну фізичну базу (на той момент я займалась вже майже рік), вирішила що прийшов час показати світу чого я досягла. Хотілося краси, тому почала готуватися до змагань із фітнес-бікіні.

Перший мій конкурс був обласним, близько 4-х років тому. Це не такий простий, як здається на перший погляд, вид спорту. Акцент у ньому робиться не на силові показники конкурсанток, а на ідеальну фізичну форму. Є свої критерії параметрів, і можу сказати, що фітнес-бікіні це не лише гарне позування на сцені із посмішкою «на всі 32».

Перед тим, як на ту сцену вийти, потрібно довго, вперто та монотонно будувати своє тіло, цеглинка за цеглинкою. Для мене у період підготовки найскладнішими були навіть не серйозні фізичні навантаження, а дуже жорстка дієта.

– Чи підтримали Вас рідні?

Віталія: Уявіть: запрошують тебе на День народження, всі гості насолоджуються жирними майонезними закусками та смачнючим тортом, а ти вимушена радіти курячому філе та салатику з капусти. Звичайно, я не робот, були зриви, сльози, бажання все кинути. Але у мене був і свій козир у рукаві – моя родина.

Чоловік мене підтримував у будь-якій ситуації, десь не давав розслабитися, десь, навпаки, заспокоював. А ще, мені завжди хотілося, щоб мій син брав з мене приклад, пишався мною, щоб з дитсадка його забирала мама, якій у слід говорили б «Вау!».

Тому ні про які кроки назад – я навіть думати не хотіла. А про самі конкурси скажу так: кожна дівчина у своєму житті готується до балу, і у всіх він різний: у когось – День народження, у когось – весілля. У мене ж такий «бал» кожні півроку, і це змагання. Як раз ось цей період підготовки – дійсно незабутні відчуття, не менш сильні, ніж коли ти стоїш там, на сцені, під десятками софітів і перед сотнями людей. Ці емоції я ні на що не проміняю.

Більше! Краще! Сильніше!

– Ви змінилися лише фізично? Чи і внутрішньо?

Віталія: Коли людина чогось досягає у житті – вона дуже змінюється. У моєму випадку ці зміни були не лише фізичними, а й моральними. Я стала більш впевненою у собі.

А після того, як спробувала свої сили у конкурсах з фітнес-бікіні – зрозуміла, що нарешті знайшла своє призначення. Далі – почала вже сама тренувати клієнтів у спортзалі, не забуваючи і про свою фізичну підготовку. Я неодноразова чемпіонка Сумської області з жиму лежачи, кілька разів брала «срібло» у змаганнях з кросс-фіту. Через якийсь час, я зрозуміла, що фітнес-бікіні переросла, і перейшла у нову категорію «Wellness Fitness».

Вона – для жінок, які розвивають більш атлетичну та естетично-приємну статуру. Крім того, не так давно ми з чоловіком відкрили власний спортивний зал. Дуже довго про це мріяли, будували плани про створення місця, де такі ж як і ми молоді батьки могли разом зі своїми малюками займатися спортом і прививати дітям любов до здорового способу життя змалечку. Але до цієї, як тоді задавалося, нездійсненної мрії все якось руки не доходили. А в один прекрасний момент ми вирішили – зараз, або ніколи! І ризикнули.

Орендували приміщення, власними силами і разом з друзями його відремонтували, закупили тренажери, і нарешті здійснили те, до чого так наполегливо прагнули. Приємно, що у Сумах дійсно багато родин, які нашу ідею підтримали, і зараз займаються спортом разом з власними малюками.

У нас є індивідуальні дитячі групи зі спеціально-розробленою програмою тренувань. Не буду переконувати, що поєднувати так багато справ одночасно – просто. Мій робочий день починається близько 8:00 ранку, і закінчується десь о 23:00 вечора.

Але я з впевненістю можу сказати – я не працюю, а живу тим, що роблю, і це дійсно круто. Як сказав хтось із відомих: « Знайди роботу, яка буде тобі до душі, і ти жодного дня у житті не будеш працювати».

Я особисто пройшла нелегкий шлях від звичайної дівчини до фітнес-мами, і всім дівчатам, молодим матусям та просто тим, хто досі не наважується щось змінити у своєму житті хочу сказати: ризикуйте, прагніть, вперто працюєте над здійсненням ваших мрій.

– Що б хотіли порадити іншим жінкам?

Віталія: Без вашої участі – вони ніколи не здійсняться. Відмовки, типу: немає часу, грошей, настрою, сили,- це лише пусті слова. Той, хто хоче – знайде ресурси, докладе усіх зусиль, але досягне того, до чого прагне. Не бійтеся ризикувати! Можливо саме сьогодні – той день «Х», який повністю змінить ваше життя.

Джерело: http://spec-kor.com.ua/

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: