12.11.2018
«Слово і Діло» розібралось, які зобов’язання мали мажоритарники Сумської області перед виробниками сільськогосподарської продукції і що з обіцяного виконали.
В області 6 мажоритарників і всі, крім Медуниці, давали обіцянки щодо агровиробників.
Олександр Сугоняко, який представляє у Верховній Раді виборців від Білопілля (ОВО №158) три роки тому обіцяв надавати всебічну депутатську підтримку агро-фірмі «Псел» Краснопільського району. За словами депутата, ця фірма – приклад для наслідування у соціальній сфері та піклуванні про жителів.
«Вважаю, що приклад агро-фірми «Псел» має стати прикладом для інших інвесторів та керівників. З таким підходом, перш за все, до людей керівники заручаються підтримкою громади. Свою підтримку, як народного депутата, агро-фірмі «Псел» обіцяю і я», – написав він у Facebook, але відтоді якоїсь більш конкретної інформації щодо підтримки агрофірми парламентарієм не було.
Схожа ситуація з передвиборчим запевнення мажоритарника Владислава Бухарєва від Охтирки (ОВО №162), який у своїй передвиборній програмі пообіцяв ініціювати на законодавчому рівні підтримку та захист вітчизняного виробника. За чотири роки нардеп поки не подав власних ініціатив з цього приводу.
Андрій Деркач від Глухова (ОВО №159) під час виборів обіцяв домогтись підвищення ставок плати за оренду паїв.
В грудні 2014 року Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу щодо податкової реформи, відповідно до яких були збільшені граничні показники ставок земельного податку. Якщо раніше був фіксований розмір земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, то згідно з внесеними змінами ставка податку на землю може становити до 3% (за винятком сільськогосподарських угідь та земель загального користування).
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності). Граничний розмір ставки земельного податку за землі сільськогосподарських угідь був також значно збільшений. Якщо раніше такий розмір був фіксованим та встановлювався у розмірі (а) 0,1% від нормативної грошової оцінки землі – для ріллів, сіножатей та пасовищ, та (б) 0,03% від нормативної грошової оцінки землі – для багаторічних насаджень, то згідно внесеним змінам розмір земельного податку для сільськогосподарських угідь може становити до 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Народний депутат Андрій Деркач не голосував за вищевказаний проект закону. Натомість він подав свій законопроект щодо реєстрації оренди (суборенди) та мінімального розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Але цей документ так і не потрапив на розгляд парламенту.
Микола Лаврик від Ромнів (ОВО №161) у передвиборчій програмі обіцяв, що орендарі будуть додатково платити за землю. У його програмі записано, що землекористувачі (орендатори) вже в 2015 році будуть платити на розвиток села (дороги, медицина, освіта) з кожного гектара землі по 200 грн. на рік – там, де немає тваринництва, по 100 грн. на рік – де розвивається тваринництво.
Але в 2015 році, на початку грудня в Раді щойно зареєстрували проект закону щодо перегляду податкової ставки на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Відмітимо, що одним із авторів цієї ініціативи був Микола Лаврик. Законопроект передбачав збільшити нижній рівень ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарського призначення до 1%. Верхня межа ставки зазначеного податку при цьому не встановлювалася.
Однак станом на 30 червня 2016 року, проект закону все ще очікував розгляду у відповідному Комітеті ВР.
Поряд з цим, в Україні в 2015 році так і не було реалізовано процедуру відповідно до якої орендатори б додатково платили податок на розвиток села з кожного гектара землі.
Ігор Молоток від Шостки (ОВО №160) два з половиною роки тому обіцяв подати до парламенту законопроект про затвердження закупівельної ціни на молоко не нижче 5 грн. Власну законодавчу ініціативу нардеп так і не подав.
Щоправда він підтримав у першому читанні проект закону щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко і підтримки села, але документ і досі чекає на розгляд у другому читанні.
В лютому 2017 року на засіданні Буринської районної ради Сумської області було рекомендовано організаціям-заготівельникам молока винайти можливість та провести до 1 березня доплату за прийняте молоко у період з 15 січня 2017 до 15 лютого до 5 грн за 1 л молока базисної жирності.
Джерело: https://www.slovoidilo.ua/
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
22.11.2024 “Шахеди” атакували житловий мікрорайон Сум
22.11.2024 У Сумах відомо про ще одну загиблу людину внаслідок атаки “Шахедів”
22.11.2024 Атака “Шахедів” на Суми: дві людини загинули, 10 поранених
22.11.2024 У Сумах розпочинає роботу штаб з ліквідації наслідків ворожих ударів
22.11.2024 У Сумах через влучання “Шахеда” перекрили рух проспектом Свободи