У Глухові обговорюють «покинутого всім світом» дідуся

04.06.2019

Днями в соцмережах з’явилося фото старенького самотнього глухівчанина та коротка інформація про те, що він покинутий усім світом.

«Рідні покинули, друзі забули, колишні колеги не помічають… Не знаю, чим завинив цей чоловік, але, дякуючи йому, ми можемо оцінювати суспільство, в якому живемо», — написав у Фейсбуці місцевий мешканець Едуард Черга.

Так, поспілкувавшись особисто з героєм матеріалу, виявилося, що чоловікові майже 90 років, з яких більшу частину він провів у боротьбі за сімейне щастя та нормальне життя.

Усе починалося дуже добре: молодий хлопець, наділений високим інтелектом, здобув вищу освіту та займався шахами до глибокої старості. Разом із дружиною виховували двох чудових хлопчиків, яким дали красиві імена – Всеволод та Олег. Діти наслідували материнську вроду та батьківський інтелект: росли красивими та розумними. Хлопчики купалися в любові обох батьків: освічених, розумних, культурних, інтелігентних. До того ж мати, медик за фахом, долучала дітей до здорового способу життя, і цю звичку вони не покинули навіть дорослими.

Та згодом у сім’ї почались розлади, мати з батьком розірвали шлюб, а дітей-підлітків поділили: старший Всеволод залишився з батьком у Глухові, а молодший, Олег, поїхав з матір’ю в Донецьк, на її батьківщину. З часом оба сини отримали освіту та стали гарними молодими чоловіками.

Юрій Іванович, намагаючись, аби Всеволод влаштував своє особисте життя, залишив йому квартиру в домі по вул. Спаській. А сам переселився в сарайчик, облаштований під тимчасове житлове приміщення. Усе краще – дітям…. Сєва свою долю, на жаль, так і не знайшов: усе попадалися не ті жінки. Затишшя на особистому фронті не було і в Олега. У 2000 році він приїхав до Глухова – ненадовго, навідати батька та брата. І залишився тут років на 10: так склалися обставини. Бувши неординарною особистістю і маючи гарний досвід роботи, чоловік, якому на той час вже виповнилося майже 40 років, влаштувався журналістом до однієї з місцевих газет. Олег відразу ж завоював серця жінок та повагу серед чоловіків (врода, інтелект, почуття гумору, доброта, людяність, порядність – все це гармонійно в ньому поєднувалося. Він добре володів англійською мовою, співпрацював з іноземними ЗМІ, писав глибокі та серйозні статті. Його метою було виїхати на постійне місце проживання до Америки, і він все робив задля того, щоб мрія здійснилася. Та життя внесло свої корективи, і чоловікові довелося залишитися тут. На Донбасі почалася війна, а там – старенька мати. Поїхав її доглядати. Автор статті зв’язувалася з Олегом кілька разів, він розповідав, що мама ще не покинула медичну практику: у свої майже 80 років допомагає людям.

Батько Юрій Іванович залишився під доглядом сина Всеволода. Аби вижити на пенсію, старий збирав вторинну сировину та здавав. Тож його часто можна було бачити з тачками та мішками, а також – із велосипедом, обвішаним сумками, картоном та папером, а опалював Серьогін своє примітивне житло хмизом, яке збирав усюди. Навіть кукурудзинням обкладав хату. Та породу, як-то кажуть, пальцем не роздавиш. І Юрій Іванович довго залишався вірним своїй справі – брав участь у шахових турнірах, був переможцем змагань інтелектуального виду спорту.

В останні роки сили почали покидати відомого шахіста, і він уже не здатен був навіть папір збирати. Небайдужі глухівчани подають милостиню. Він її приймає, хоча й дуже соромиться. Так він живе і зараз. До речі, сини свої сім’ї так і не склали. Олег доглядає матір, а десь рік тому перестав виходити на зв’язок. Всеволод живе поряд із батьком, його бачать у Глухові. Що сталося між рідними людьми, і чому Юрій Іванович став пристальним об’єктом небайдужих місцевих мешканців як нікому не потрібний і покинутий – не нам судити. Адже чужа сім’я, як-то кажуть, темний ліс.

kourier.in.ua

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: