Президент ФК «LS Group» Геннадій Дем‘яненко, — «Футбол не дешеве задоволення»

19.08.2019

У другій частині розмови з Григорієм Ревою на хвилях обласного радіо президент «LS GROUP» Геннадій Дем’яненко разом із ведучим поговорили про нагальні проблеми місцевого футболу.

– Ви можете порівняти футбол Вашої юності і сучасний? Яким він став?

– Більш професійним, сучасним. Розумієте, різні часи, різні умови. Якщо раніше у нас не було, наприклад, трансляцій матчів, то зараз технічні можливості це дозволяють.

– Можливо, це і є причиною того, що так мало уболівальників на трибунах? Їх дуже мало зараз…

– Малу кількість уболівальників на трибунах, якщо ми говоримо про Суми, можна пояснити кількома факторами. Найголовніший, – всім відома доля ПФК «Суми» та репутаційні втрати внаслідок цього для всього сумського футболу. Договірні матчі. Хоча наразі немає рішення суду з твердженням, що такі матчі були. Є рішення КДК УАФ, яке оскаржується в апеляційному комітеті.

– Але ж прийнято на конгресі ПФЛ конкретне рішення.

– Так, ПФК «Суми» не атестували для подальшої участі в змаганнях. Але крапку в цій ситуації так ніхто і не поставив. Очікуємо рішення апеляційного комітету. Потрібно твердо розуміти, були ці матчі чи ні. Але уболівальники такі люди, яких не обдуриш. Хто після цього піде на трибуни? Не потрібно людину, яка заплатила кошти і уболіває за улюблену команду,  потім дізнається, що вони нечесно грали, робити дурнем. Рахунок 0:6, і він «на контору», так робити не можна.

– Як Ви ставитесь до того, що Суми знову без великого футболу? І це за рік до того, як «Авангард» 60 років назад отримав статус професійного клубу. Не забуваємо, що минулого року Сумщина втратила роменський «Агробізнес-TSK» та охтирський «Нафтовик», а зараз ПФК «Суми». На Вашу думку, чому міська та обласна влада таке ставлення проявляє до спорту? Тим паче, в Сумах є два прекрасні стадіони. Що робити далі?

– Нажаль, сьогодні у Сумах наразі немає жодної професійної команди. Хоча «LS GROUP» команда із Верхньої Сироватки, по-суті ми єдина сумська команда, що грає у вищій лізі чемпіонату області. Добре, що цього року «Альянс» із Липової Долини грає в другій лізі чемпіонату України і приймає матчі в Сумах на стадіоні «Ювілейний». Також ФК «Тростянець» поступово йде вперед і грає в чемпіонаті України серед аматорів. Наша команда спробує свої сили в Кубку України серед аматорів. Не забуваємо про «Вікторію», яка також вдало протягом багатьох років грає на всеукраїнському аматорському рівні. Проте в місті ніхто не займається професійним футболом. Запитувати у влади, чому так, повинні якраз уболівальники. І тут, на жаль, все просто. Говориш із губернатором, а він відповідає: «Вони ж грають договірні матчі. Чому я буду їм допомагати?». І він вірно каже. Особисто я з мером з цього питання не спілкувався, але і він, напевно скаже щось схоже. «Хлопці, як я буду вам допомагати, які бюджетні кошти буду виділяти, коли ви на цьому заробляєте, обманюючи уболівальників?». Це наша проблема.

– А як Вам ідея, щоб створити міську команду на базі ФЦ «Барса»? Починати з аматорів, а далі поступово розвиватися?

– Непоганий варіант, він має право на життя та реалізацію. Проте хлопцям усе рівно потрібна буде підтримка, в першу чергу, зі сторони влади та бізнесу. Якщо футболісти залишаться сам-на-сам, то це уже проблема. Потрібно усім об’єднатися заради досягнення спільної мети.

– Чому місцеві бізнесмени не допомагають футболу?

– Один із факторів – це значний рівень фінансування. Футбол – командний вид спорту. Це мінімум 25 футболістів плюс адміністрація клубу. Простіше у вільній боротьбі. Їх, наприклад, п’ять у певній категорії. Утримання виходить набагато простіше. Ще одна паралель – футзал. На майданчик виходить п’ять гравців, а не 11, як у великому футболі. Самі розумієте, інший рівень витрат. Ось через це футзал більш динамічно розвивається. А футбол – не дешеве задоволення. Окрім цього, рівень інфраструктури, екіпірування, інвентарю, тощо.

Кошти повинні виділятися паритетно

– До речі, а «LS GROUP» спроможний «виручити» Суми?

– Дати місту футбол? Ми наразі цим і займаємося. Якщо питання стосується створення на базі нашої команди міського клубу професійного рівня, – теоретично можливо. Потрібна комунікація з депутатським корпусом та мером, розуміння їх позиції. Впевнений, – поки влада не буде підтримувати спорт – реалізації не буде. Бізнес без місцевої влади не спроможний вирішити це питання. Рівень відповідальності повинен бути паритетним. Наприклад, Сумський район працює за таким принципом. У районі виділяється достатньо коштів на розвиток спорту, і це не лише футбол. Є результат. Минулого сезону ми посіли призові місця, «Колос» із Северинівки та «Україна» з Токарів також. Фінансова підтримка від місцевої влади дає ефективний результат.

– На Вашу думку, в чому феномен Сумського району? Там, нагадаю, грають 30 дорослих та юнацьких команд.

– Це не феномен. Історично це футбольний регіон, з традиціями. В кожному селі чи селищі є футбольна команда. А коли влада та місцевий бізнес допомагають – ось і рівень.

– А чому в інших районах керівники цим не живуть? Футбол – це, в першу чергу, масове задоволення.

– Давайте на прикладах. Приїжджаємо в Ромни – на стадіоні збирається тисячі людей. Як і в невеличкому Байраку, де взагалі мешкає 500 осіб. Там, де влада і бізнес співпрацюють – там є і футбол. А що коментувати, коли керівники не несуть «соціального навантаження» перед громадою… Можна за бажання розвивати греблю. Але де це можна зробити в селі чи невеликому містечку? Футбол – це найпростіше. Але і до нього в окремих керівників «не доходять руки».

– Але ж більшість керівників бідкається, що футбол – затратна розвага…

– Ми ж змогли! Не є проблемою покосити поле, привести до ладу стадіон. Коли ми це робили у Верхній Сироватці – це було не за гроші. Місцеві хлопці приходили і приводили самі все до ладу. Головне – бажання.

– Наразі Ваша команда грає на стадіоні «Ювілейний». Чи є це натяком, що найближчим часом «LS GROUP» буде грати в одній із професійних ліг чемпіонату України?

– Плани такі є. Наразі є приклад «Альянсу». Виграли першу лігу області, потім вищу, зіграли в аматорському чемпіонаті України та перейшли до професійного футболу в другій лізі. Вони не лишилися в області, щоб грати проти команд, у яких навіть інколи немає коштів на проїзд. Не хочу нікого образити, але грати проти умовного Лебедина чи Білопілля нам вже не цікаво. Ми хочемо розвиватися, виходити на більш професійний рівень. Наразі чемпіонат України серед аматорів та друга ліга ПФЛ практично рівні в плані фінансування. Але є різний рівень відповідальності, гравців та т.п., в цьому і є різниця між аматорським та професійним футболом.

– Повернемося до стадіону «Ювілейний», оренда коштує не малих грошей. Якщо не секрет, хто Вам в цьому допомагає?

– Нам допомогла торгівельна марка «Пікнік-Меню». Це харчова фабрика в Харкові. Спочатку виникла ідея отримати титульного спонсора, вони зацікавилися. Один у полі не воїн, ми задоволені нашою співпрацею.

– Як Ви думаєте, чим Ви їм сподобалися?

– Наразі ринок має нові тенденції. Раніше споживач «йшов» до бренду, то зараз – зворотна тенденція. Відомі бренди йдуть до простих людей. «Пікнік» побачив, що ми «звичайна» команда, маємо амбіції. Тому вирішили нам допомогти.

– Ви задоволені співробітництвом?

– Звісно.

«За такі кошти чемпіонат міста не організуєш»

– На Вашу думку, як відродити футбол в Сумах? Саме чемпіонат міста.

– Для цього потрібна комунікація між владою міста Суми та федерацією футболу міста. Можливості є, команд вистачає, гравців – теж. Проте не має бажання організувати та профінансувати. На функціонування міської федерації виділяють кілька тисяч. Зрозуміло, що за такі кошти нічого не зробиш. Для прикладу, в Сумському районі на футбол виділяється півтора мільйона гривень на рік.  Я розумію, що в Сумах є інші проекти: «Сумчанка» (хокей на траві), дзюдо, бокс тощо. Але про спорт №1 не можна забувати.

– У Сумах три великі вузи, і жодна із команд не грає в чемпіонаті області. Здається, сам Бог велів, щоб команда Інституту фізкультури (СДПУ ім. Макаренка – ред.) тут виступала.

– Мабуть, у них інші цілі та пріоритети. Є чемпіонати серед закладів вищої освіти, де вони регулярно беруть участь. Не можу коментувати подібні рішення.

– Але ж це не завадило їм пограти в чемпіонаті області? Вони ж майбутні тренери, викладачі.

– Знову повертаємося до питання фінансування. Щоб команда грала – потрібні кошти. Напевно, вони можуть фінансувати лише вузівські турніри. Хоча не буду приховувати очевидні речі, якби команди вузів грали – це було б дуже добре.

– Уявімо ситуацію, коли Геннадій Дем’яненко-уболівальник задає запитання Геннадію Дем’яненку-президенту клуба. Яке воно було б?

– Вчора був на «Ювілейному». Якраз його готували до гри. Запитання виникає саме по собі – як ми покращимо стан стадіону і коли? Це не моє запитання, а, скоріше, футболістів та уболівальників. Нещодавно до мене приїздив товариш із-за кордону, побувавши на стадіоні він також сказав: «Треба щось робити. Усе занепадає». Не у кожному місті є такі стадіони, як у нас, ми не повинні його загубити…

 

Григорій Рева

UA: Українське радіо – Суми

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: