31.10.2019
Житель Бангладеш Іслам Моххамад Шахінур приїхав до України на навчання. І вже тут, у Сумах, зустрів білопільчанку Марію, яку щиро покохав усім серцем.
Журналісти познайомилися з цим веселим, симпатичним чоловіком у родичів Марії у Білопіллі. Цього дня вітали дідуся Марії Миколу Григоровича Щербака з днем народження.
Хлопець абсолютно «вписався» у велику компанію родичів, і хоч спілкувався англійською через Машу, але більшість слів розумів. На деякі жарти усміхався і кивав головою.
Краєвиди Бангладеш
Цікаво було з ним поговорити, але незнання мови змусило спілкуватись через перекладача-дружину.
Ось що про себе розповів Іслам Моххамад Шахінур.
Народився він у Бангладеш (держава у Південній Азії – прим. ред.). Виріс у столиці, найбільшому місті країни — Дакка. Середню освіту отримав на батьківщині, пізніше навчався у Малайзії та Китаї.
— А як же ти потрапив в Україну? І чи взагалі знав про існування такої держави?
— Я уважно вивчав карту світу, і одразу звернув увагу на Україну. Мене вразило, що це — одна з найбільших країн Європи, але в той же час, ця країна, на відміну від інших, не перенаселена (Бангладеш – займає восьме місце у світі за кількістю населення – 168 млн осіб, густота населення — 1154,7 осіб/км² , — прим. автора). Я передивився безліч відео, присвячених культурі, звичаям та історії України. Мене захопила самобутність цієї держави, щирі усмішки людей, але в той же час, і прагнення українців до незалежності, їхня нескореність. Не дивлячись на те, що я не мав у цій країні жодного знайомого, все ж вирішив, що подальшу освіту отримуватиму саме тут.
Обговоривши зі своєю родиною свої майбутні плани, я зібрав валізи і вже 14 листопада 2016 року прилетів до Києва.
Моххамад і його друг
Сніг не перестає дивувати
І перше знайомство з нашею країною для юнака, який виріс в іншій частині земної кулі, запам’яталося… снігом і холодом!
— Найбільше мене вразила зима. Це було просто неймовірно! Сніг викликав неабиякі емоції. Я почувався справжньою дитиною. Мені так сподобався снігопад, а також було дуже дивно і в той же час захоплююче ходити пухнастим снігом.
На запитання, що ж найбільше дивує у нашій країні, Моххамад не здавався:
— Найбільше здивувало? Знову повторюся – погода. Вона настільки непередбачувана та мінлива, що інколи мене це насправді лякає.
А от про місто, де він зараз живе і навчається, про наші Суми, у хлопця — найкращі враження.
Як розповів Моххамад, особисто йому дуже подобаються Суми. Це маленьке, спокійне та затишне містечко.
— Я — у захваті, що кожної пори року воно різне та завжди залишається незмінно красивим.
Моххамад із Машиною бабусею
Часто вони разом із Машею бувають і в Білопіллі, де мешкає родина його дружини. І, незважаючи на те, що це маленьке містечко, воно йому також сподобалося, адже по-своєму чарівне та харизматичне. Тож відповісти, яке місто йому подобається більше: Суми чи Білопілля, він так і не зміг. Вони обидва виявилмся дорогі його серцю.
Усміхається Моххамад, коли згадує свій перший візит у Машину родину.
— Перше відвідування рідних Маші особисто для мене пройшло трохи незвично, адже у нас різні менталітети і традиції, але згодом я звик. Сьогодні для мене нормально бувати в неї вдома. Ми спілкуємось із її родичами, щирими і доброзичливими людьми. Вони мене зустрічають як свого рідного сина, завжди підтримують і допомагають.
Краса красою, рідня ріднею, але ж людина не може жити без спілкування. По приїзді в Україну Моххамад не знав жодного слова нашою мовою. І наша область, і район теж, чесно скажу, — не дуже гостинні до іноземців у плані комунікації. Англійську знають одиниці. Вказівників та інших знаків іноземними мовами теж мало. Як виходив із цієї ситуації, Моххамад згадує з усмішкою:
— Звичайно, найголовнішою перепоною для адаптації стала мова. Адже спочатку спілкуватися з місцевими людьми було майже неможливо. На жаль, дуже мало, хто знає англійську, а я не володію українською, та все ж розумію, що говорять. Перше слово, яке я вивчив українською – «так».
Зараз вже можу саказати : «Привіт», «Як ти?», «Що ти робиш?», «Де живеш?». Розумію більше, ніж можу сказати. Мову вчу і хочу розуміти все про людей і країну, де зараз живу, де отримую освіту. Мені дуже подобається Сумський університет, де я отримую освіту у галузі комп’ютерних технологій.
Суми майже рідні
На питання, чому саме цей фах обрав, хлопець розповів, що найголовнішим фактором під час вибору освіти для нього була подальша самореалізація. Сьогодні саме спеціалісти з комп’ютерних технологій – найбільш затребувані та високооплачувані. Він упевнений, що після навчання у нього буде дуже хороша кар’єра.
У подальшому, після навчання вони, разом із Машею, фаховим юристом, планують виїхати до Канади, адже в цій країні цінують молодих висококваліфікованих спеціалістів. Тому, на думку Моххамада, їм буде набагато легше зробити свій кар’єрний зріст.
Поцікавилися ми у нашого співрозмовника, в яких ще містах України він встиг побувати.
— За кілька років проживання в Україні я встиг побувати не лише у Києві, а й Харкові та Одесі. Але Суми подобаються найбільше.
Оскільки спілкування з Моххамадом було саме на дні народження, то не оминули питання щодо української кухні.
— Я не можу сказати, що я у захваті від української кухні, та деякі страви все ж мені подобаються. Я також розповів родичам Маші про особливості нашої кухні і готував їм кілька наших національних страв. Всі їли і дуже хвалили!
bilopillia.city
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
05.04.2025 У Сумах патрульні допомогли пораненому собаці, якого збив автомобіль
05.04.2025 Спогади про загиблу військовослужбовицю Катерину Ющенко
05.04.2025 На Чернігівщині росіяни скинули вибухівку на вантажівку: постраждав мешканець Сумщини
05.04.2025 Загиблий воїн зі Свеси удостоєний звання Героя України
05.04.2025 Сили ППО збили над Сумщиною 7 “Шахедів”