Через «часову петлю» сумські підприємства мають доплатити за тепло 6 млн грн за позаминулий рік

03.03.2020

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав голова Сумського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України Євген Касьян.

«Мені здається, що ми натрапили на неналежне урядування регулятора в енергетиці. Внаслідок чого підприємствам м. Суми донарахували 5963191 грн. Цікаво чи це єдиний випадок в Україні?

Для прикладу Сумському КХП донарахували – 101464 грн., колективному підприємству «Сумська маслосирбаза» — 26704 грн., ТОВ «Суми – Фірма Одяг» — 9293 грн.

Виник такий собі «ефект метелика» або «часова петля» у виконанні регулятора та «Урядового кур’єра». Якщо спрощено, то постанова НКРЕКП від 28.02.2018 №239, якою для ТОВ «Сумитеплоенерго» редагувалися лише додатки до тарифів на тепло (без зміни їх розміру) не була опублікована вчасно і «зависла» не то у часі, не то у просторі, як з’ясувалось потім, на 8 місяців з 28 лютого по 28 жовтня 2018 року (вона банально не публікувалася).

Протягом часового лагу регулятор та ТОВ «Сумитеплоенерго» встигли провести нову процедуру розрахунку тарифів, їх громадські слухання та затвердження. Тобто закріпили їх новою (більш пізньою) постановою від 14.06.2018 за №404. Тариф для підприємств згідно цієї більш пізньої постанови був на 31% меншим за старий тариф (різниця на 1 Гкал склала 401 грн). Саме ці тарифи і застосовувались монополістом до підприємств (категорії інші споживачі) у листопаді та грудні 2018 року. Підприємства споживали тепло, монополіст отримував кошти, і все це оформлювалось актами звірки, де зазначалось про відсутність заборгованості. В принципі все так би і закінчилось…

Але 27 жовтня 2018 року через 8 місяців була опублікована постанова НКРЕКП від 28.02.2018 №239, яка на думку регулятора повернула, фактично, старі на 31% вищі тарифи для підприємств (по категорії інші споживачі). Ну а через рік регулятор після планової перевірки ТОВ «Сумитеплоенерго» зобов’язав монополіста застосувати більш високі старі тарифи згідно постанови 28.02.2018 №239.

Щодо попередньої правової оцінки цієї ситуації

— Фактично виникла колізія застосування норм постанови від 28.02.2018 №239, яка була прийнята раніше (але з незрозумілих причин була опублікована через 8 місяців!!!!!) та норм більш пізньої Постанови від 14.06.2018 № 404, яка застосовувалася при розрахунках у листопаді та грудні 2018 року . З точки зору тлумачень КСУ має застосовуватися більш пізній нормативно-правовий акт. Навожу цитату з рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп/1997: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

— Споживачі (підприємства) не можуть функціонувати в умовах правової невизначеності і відповідати за помилки державних органів. Тут варто згадати рішення ЄСПЛ «Рисовський проти України» від 02.10.2011 (заява № 29979/04). В пунктах 70,71 цього рішення ЕСПЛ оперує «принципом належного урядування» як багатоаспектним принципом, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов’язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Понад це «на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок». Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».

— З точки зору законодавства про захист економічної конкуренції у діях регулятора вбачаються ознаки порушення передбаченого пунктом 7 статті 50 , статтею 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Матеріали за підвідомчістю передали до Антимонопольного комітету України, оскільки НКРЕКП є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом», — написав він.

⚡⚡⚡

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: