“Тактильний кайф”. Сумчанка Тетяна Авдєєнко в’яже іграшки плюшевими нитками

28.02.2021

Майстриня Тетяна Авдєєнко створює плюшеві іграшки власноруч та організовує майстер-класи із в’язання гачком. Першу іграшку зв’язала на прохання доньки, а потім не змогла зупинитися. Тетяна розповіла Суспільному про свій шлях, про те, де бере натхнення та як просто почати в’язати власноруч.

“Я почала цим займатися, і це, мабуть, стандартна історія, коли у мене з’явилися діти. Дуже мені хотілося, щоб у моєї дитини були іграшки, яких не буде ні в кого”, – говорить майстриня.

Тривалий час Тетяна в’язала речі на замовлення, аж поки донька не вмовила зв’язати для неї іграшку. Каже, що в’язання іграшки виявилось настільки захопливим процесом, що більше полишити справу не змогла. Працює жінка тільки з плюшевими нитками, бо це, з її слів, справжній тактильний кайф.

Перші спроби

Першою іграшкою, яку Тетяна робила для доньки, була – собачка.

“Вона була така кривенька. Така хирлявенька. Але дочка її просто не випускала з рук: вона з нею спала, ходила на вулицю”, – розповідає майстриня.

І навіть так званий “синдром самозванця”, як каже жінка, не завадив викласти фото першого виробу на свою сторінку у Фейсбук. Хоча речі, які вона до цього в’язала: шапки та шарфики, тривалий час вагалась показувати людям, попри вмовляння друзів. Та з іграшкою страхів не було.

Навчання та ідеї

“Я не вмію читати схеми”, – зізнається Тетяна.

Спочатку в’язала по майстеркласах з Ютубу. А коли вже “набила руку”, навчилась робити певну кількість технік та зрозуміла як надавати форму іграшці – починають з’являтися власні ідеї. Нині майже усі іграшки майстриня вигадує сама.

“Дуже часто замовляють якихось улюблених персонажів з мультфільмів та навіть з книжок. Мабуть, найскладніша моя робота була, коли я в’язала іграшку по акварельному малюнку з книжки”, – ділиться Тетяна.

Буває, що жінка кілька вечорів поспіль сидиться над іграшкою та намагається відтворити образ, який з’явився у її голові. Каже, що багато деталей йде у смітник, бо все не те, що є в уяві. І цей процес підбору деталей та нових спроб триває доти, допоки не отримує картинку, як в голові.

Зазвичай на невеличкі іграшки йде від 2 до 3 годин. Надовше, каже, в’язала іграшку протягом майже 17 годин. Від часу витраченого на виріб вираховується його вартість, тому Тетяна завжди засікає час роботи.

Персонажі на найдивніше замовлення

Оскільки це все ж таки м’які іграшки, їх, зі слів Тетяни, найчастіше купують для дівчат. Дуже часто це єдинороги.

“Я брала участь у ярмарках. І якось від ярмарків до ярмарків популярність змінюється. На одній попит мали маленькі іграшки, на іншій більш творчі іграшки. І безпрограшний варіант – дитячі персонажі з мультфільмів”, – розповідає Тетяна.

Найдивніше замовлення майстриня отримала від дорослого чоловіка, який колекціонує посіпак: брелоки, іграшки, постери. Він попросив зв’язати посіпаку максимально схожого на нього.

“Це був посіпака зі стильною “барберською” стрижкою та бородою”, – розповідає жінка.

Більше хоббі, ніж робота

Майстриня зізнається, що виготовлення іграшок для неї – сезонний заробіток. Зокрема, під час новорічних свят. Також, поки були ярмарки у “доковідні” часи, справи йшли краще.

“Зараз я розвиваю онлайн-площадки для продажу і планую писати майстеркласи. Також є канал на Ютубі, але на все потрібен час, ним потрібно займатися”, – розповідає Тетяна.

Нині для неї заробіток від продажу іграшок не є достатнім для комфортного життя. Тому це більше про хоббі, а не про основний дохід.

Найкращий час

“Думаю матусі мене зрозуміють. Найкращий час для творчості – це коли сплять твої діти (сміється). Творчий процес теж потребує концентрації, особливо якщо в’язати іграшки за власними вигаданими ідеями, а не за майстеркласами. Тому потрібна або тиша або серіальчик”, – говорить Тетяна.

Найбільш продуктивно-творчий час для неї – вночі.

Безпека іграшок

На ярмарки майстриня спеціально брала з собою ящик із наповнювачем, який знаходиться всередині усіх іграшок.

“Всередині холофайбер. Це матеріал, яким набивають подушки”, – розповідає Тетяна.

Усі іграшки щільно набиті, тому їх можна прати у пральній машині. Бажано це робити у спеціальному мішку для прання та не ставити багато обертів віджиму. Перуться іграшки чудово, каже жінка, адже сама має двох дітей, які граються її виробами та вона регулярно їх пере.

“Усі оченята та інші деталі – на безпечному кріпленні, тобто вирвати їх неможливо”, – зазначає майстриня.

Водночас для наймолодших, Тетяна не рекомендує купувати іграшки з плюшевої пряжі. Хоча загальний вердикт майстрині – іграшки цілком безпечні.

Благодійність

Жінка показує свою творчість у соціальних мережах і має прихильників. Це, зокрема, дає можливість влаштовувати різні благодійні збори.

“Зараз у Фейсбуці у нас проходить акція. Ми її організували спільно з Тетяною Нечай, яка також в’яже плюшеві іграшки. Ми продаємо невеличкі іграшки за символічну ціну й усі кошти передамо до дитячої онкогематології”, – розповідає Тетяна.

Такі акції намагаються організовувати принаймні кілька разів на рік.

Раніше Тетяна також передавала свої вироби волонтерам, які організували “Скриньку сміливості”. Це коли дітки йдуть на процедури й з цієї скриньки витягаються іграшку, яка допомагає їм впоратись зі страхом.

“Потрібно сіяти добрі справи. Це завжди повертається”, – вважає майстриня Тетяна Авдєєнко.

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: