На Сумщині встановлено весняно-літню заборону на промислове і любительське рибальство

25.03.2021

Починається новий життєвий цикл у риби – період нересту. Ми всі розуміємо, наскільки це для неї відповідальний момент. Адже від того, як він пройде, залежить, чи залишиться взагалі в наших річках риба, її біорізноманіття та видовий склад.

У першу чергу нерестяться хижі види риб: окунь, щука (починаючи з кінця лютого початку березня). В останню чергу відкладають ікру короп, лин і сом (з середини-кінця травня). Карась взагалі може метати ікру порціями протягом усього літа.

0°С – сьомга;

1°С – минь;

2°С – харіус;

6°С – підуст;

7°С – щука, окунь;

8°С – в'юн, плотва, форель;

9°С – жерех;

10°С – головень, ялець, йорж, піскар, язь;

12°С – лящ, стерлядь, судак;

13°С – чехоня;

14°С – карась;

15°С – ротань, верховодка;

16°С – краснопірка;

18°С – короп, сазан;

19°С – лин;

20°С – сом, товстолобик.Функції розмноження живих організмів носять циклічний характер. Кожен цикл складається з окремих фаз, пов’язаних з діяльністю гормонів і подразників зовнішнього середовища.

Нерест у риб буває одноразовим, коли вони метають ікру протягом декількох хвилин (щука, окунь, плотва та інші) або порційним, коли риби метають ікру окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші). Одні й тіж види риб в різних кліматичних умовах метають ікру по-різному. Лящ, наприклад, в південних районах нереститься порційно, а в північних – одноразово. Плодючість ікринок, яку відкладає самка риби, у різних видів неоднакова. Наприклад, самка коропа за нерест може відкласти до 1,5 млн. ікринок, щуки – 200 тис., ляща – 140 тис., а плотва – 30 тис.

З метою охорони водних живих ресурсів в нерестовий період на території Сумської області встановлено весняно-літню заборону на

промислове та любительське рибальство.

Наказом Управління Держрибагентства у Сумській області від 15.03.2021 № 36, за погодженням Інституту рибного господарства НААНУ, визначено такі строки заборони:

– у всіх річках та їх кореневих водах (руслах річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами) з 01 квітня по 20 травня 2021 року включно;

– у всіх водосховищах з 01 квітня по 09 червня 2021 року включно;

– в придаткових водоймах (протоки, гирла, озера, ставки та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені) з 01 квітня по 30 червня 2021 року включно.

– забороняються всі види лову раків у період виношування ними ікри, личинок, першої линьки з 01 квітня по 30 червня 2021 року включно.

Нерестовищами оголошено всі річки, водосховища, придаткові водойми та інші рибогосподарські водні об’єкти Сумської області, які підконтрольні Управлінню Державного агентства рибного господарства у Сумській області, крім тих, що знаходяться в межах населеного пункту, де дозволяється любительський лов риби з берега однією поплавковою або донною вудкою із однім гачком і спінінгом. Добова норма вилову риби на одного рибалку – не більше 3 кг.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добування піщано-гравійних сумішей, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, займатися підводним полюванням, а також використання всіх плавзасобів, за винятком суден контролюючих органів.

До порушників застосовується покарання у вигляді адміністративної та кримінальної відповідальності. Кодексом України про адміністративні порушення передбачено попередження (при незначних порушеннях) або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. За грубі порушення Правил рибальства (порушення нерестових заборон, лов забороненими знаряддями лову, вилов червонокнижної риби) передбачений штраф на громадян від 340 до 680 грн, на посадових осіб – від 510 до 850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення (ст. 249 Кримінального Кодексу України) передбачено кримінальну відповідальність – штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено розмір компенсації в грн:

судак – 510 грн.,

сом – 425,

щука – 340,

короп – 306,

білий амур, товстолоб – 255,лящ – 170,

лин – 119 грн.,

плотва, синець – 85,

краснопірка – 68 грн.,

підуст – 34 грн,

карась, окунь і верховодка – 17.

Багато місць нерестовищ заросли і замулились, так як довгі роки ніхто не проводить меліоративні роботи по їх розчищенню. Або взагалі зникли. Береги водойм хаотично забудовуються, і там де раніше були природні нерестовища, сьогодні бетонні причали приватних яхтклубів. Риба не буде нереститися на бетоні. Закликаємо всіх небайдужих: виготовляйте і встановлюйте штучні нерестові гнізда. Вони робляться елементарно, відомості про це можна отримати в інтернеті. А користь від них просто колосальна.

В останні десятиліття водойми масово забруднюються. Висока каламутність води, різкі коливання температури і рівня води у водоймі згубно діють на відкладену ікру: ікринки масово гинуть внаслідок замулення, сильного охолодження води або взагалі осушення. Скільки вже сказано про шкоду, якої завдають ГЕСи підйомами та спусками води під час нересту. Коливання рівня води робить згубний вплив на ікру. При скиданні води ікра ризикує залишитися без води, і на повітрі висихає, і гине. При піднятті рівня води її товщина не дає ікрі прогрітися на сонці, в результаті вона чорніє, і гине. За твердженням вчених вода в деяких водосховищах містить всю таблицю Менделєєва. Не може в нездоровому середовищі народитися і вирости здоровий організм. Тому вчені спостерігають у багатьох видів річкової риби мутацію. За їх твердженням особливо схильні до мутації мирна риба: плотва, синець, лящ, краснопірка. Сьогодні річки знаходяться в

депресивному стані. Вчені стверджують, що якщо не припинити бездумне використання водойм, то до 2050 року взагалі в них може зникнути риба.

Через нераціональну, а часом і злочинну діяльність людини в останнє видання Червоної Книги України увійшло понад 70 видів аборигенної риби.

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: