Творчість невизнаного у свій час художника з Лебединщини набула нового значення

06.07.2021

Так склалося, що творчість Олексія Красовського – автора містичних та глибоко метафоричних пейзажів, майже століття була забутою. І тільки порівняно віднедавна, цінителі образотворчого мистецтва змогли знову побачити його роботи, які дослідники тепер називають відлунням «чистого» романтизму. У них на перше місце виходить емоційне переживання та близьке до містичного бачення світу.

Олексій Красовський належав до заможного поміщицького роду Лебединського повіту. Народився 1884 року в селі Куличка (нині Будильський старостинський округ Лебединської громади).

Як художник Красовський сформувався між двома революціями і всі відомі нам твори художника виконані у цей період. Тоді мистецьке життя було позначене подіями, що відбулися у 1905 р., розвитком соціально-культурних утопій, зверненням митців до минулих епох, боротьбою між різними напрямками і групуваннями в мистецтві. Одночасно пожвавилася роль провінції щодо організації виставок.

В 1910 році Олексій Красовський закінчив Московське училище живопису, скульптури і архітектури, де товаришував з Робертом Фальком (1906), який неодноразово навідував Красовського в його маєтку в селі Куличка (1906, 1908 та 1912 роки).

Знайомство з Робертом Фальком і захоплення сезанізмом знайшли відображення в графіці митця. Як відзначає мистецтвознавець Лариса Савицька, його великоформатні пастелі сприймаються як відгомін справжнього романтизму. Красовський відтворював різні години доби, схід і захід сонця, море, вітрильники, вершників. Частина робіт схожа на півфантастичні видіння, повні тривожного відчуття і поезії.

Від 1910 року художник почав виставляти свої роботи. Зокрема, у 1912 році на виставці «Сучасний живопис» в Москві, що була організована товариством «Вільне мистецтво», Олексій Красовський представив на суд глядачів одразу тринадцять своїх творів. У каталозі виставки вони зазначені під такими номерами: 109 «Ранок», 110 «День», 111 «Вечір», 112 «Ніч», 113 «Пейзаж», 114 «Пейзаж», 115 «Пейзаж з сонцем, що заходить», 116 «Пейзаж з сонцем, що сходить», 117 «Осінь», 118 «Вершник», 119 «Небо», 120 «Пейзаж з поламаними деревами», 121 «Вечір». Сьогодні, значна частина цих робіт знаходиться в колекції Лебединського міського художнього музею імені Б.К. Руднєва.

В 1910-і роки більшість творів Красовського існують одночасно на межі між реальністю та ірреальністю, але в основі багатьох з них знаходяться реальні мотиви, перетворені митцем з урахуванням внутрішнього змісту мотиву та естетичних поглядів самого художника. Не дивлячись на те, що людина присутня у багатьох його композиціях, вона не панує у світі і не є головним героєм композицій. Не домінуючи в них людські фігури привносять у структуру твору елементи казковості. Образна система у творах Красовського тяжіє до минулого, маючи позачасовий характер.

Досліджуючи творчість Красовського, мистецтвознавці все частіше відзначають їх гіпнотичну силу. Можливо, саме цього і хотів домогтися художник – передати атмосферність й витонченість зображуваного місця.

За своє коротке та яскраве творче життя, Олексій Красовський створив велику кількість чудових робіт, із яких до наших днів збереглися 22 (21 пастель та 1 живописна робота).

Довгий час вони не вивчалися й не отримували належної мистецтвознавчої оцінки. Більше того, як свідчать деякі документи, відношення до мистецтва цього художника було вкрай негативним (наприклад у 1950-х роках). Зокрема, в одному із документів музейного архіву зазначалося: «Или некий Красовский, тоже, очевидно, от нечего делать переводил картон и пастель на совершенно непонятные формалистические «творения», которых у нас насчитывается до 21 пастели и 1 живописи». Складений документ був у дусі загальноприйнятої оцінки художніх явищ позареалістичного напрямку.

Лише наприкінці ХХ століття поступово почали з’являтися короткі статті та замітки про Олексія Красовського. Стислі відомості про художника подано в енциклопедичному довіднику «Сумщина в іменах». Проте, однією з найбільших проблем, з якими сьогодні зтикаються дослідники творчості художника – це датування творів Красовського. Сумським мистецтвознавцем Сергієм Побожієм запропонована наступна періодизація: до першої групи відносяться твори, виконані у середині – другій половині 1900-х рр. («Зима», «Море. Контрабандисти»); до другої – у кінці 1900-х – на початку 1910-х рр. (серія творів «День», «Ранок», «Вечір»; «Куличанський етюд»); до третьої – у середині та в другій половині 10-х рр. ХХ ст. («Осінь у Куличці», «Лісовий струмок»). Основу такого умовного розподілу склала зміна образної та стилістичної манери художника від романтично-театральних композицій до творів, виконаних у дусі символізму.

Окрім захоплення мистецтвом, Красовський був відомий також і як колекціонер. Так, на першій виставці української старовини, яка відбулася в Лебедині влітку 1918, з колекції Олексія Красовського було представлено 132 предмети. Серед них – 47 килимів, 20 вишиванок, 18 рушників, 8 хусток, 6 поясів, 9 запасок, 2 фелоні, 1 парчовий стихарь, 3 дерев’яні скульптури, 2 миски, 16 предметів жіночого одягу.

Після революційних подій 1917-1919 років все майно Красовських було націоналізоване, в тому числі й мистецькі твори, частина яких потрапила до Лебединського художньо-історичного музею (нині – художній музей імені Б.К. Руднєва). Дуже скоро за цими подіями багатющий маєток Олексія Красовського в селі Куличка був розграбований та знищений. Сьогодні про нього нагадує лише самотня колона, що височить над руїнами. Разом з картинами Красовського зникла й унікальна для Слобожанської України етнографічна колекція, куди входили сотні предметів: вишиванки, хустки, рушники, пояси, запаски, килими від XVII до ХІХ ст.

В 1919 році Олексій Красовський спочатку перебрався до Харкова, а потім разом із дружиною – емігрував. Помер після 1920 року, в Угорщині.

Лебединський художній музей

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:
24.08.2025 Є поранені: протягом доби російські війська здійснили понад 90 обстрілів Сумщини
24.08.2025 Ворог атакував Сумську громаду БпЛА
24.08.2025 Вночі ворог наніс удари по Сумській та Садівській громадах
24.08.2025 Ремонт за 670 тисяч гривень: що відновили у сумському скейтпарку?
24.08.2025 У Сумах покарали за держзраду чоловіка, який зливав ворогу дані про військових та техніку
24.08.2025 У Сумах знову без дозволу встановили літній майданчик, а через два дні демонтували

Коментарі: