06.07.2021
Свято Івана Купала припадає на період петрівки або ж Петрового посту. Хоч цей піст у народі вважається не таким суворим, як Великий, але його також дотримувалися. Отож страви, що готували під Івана Купала, мали бути пісні, але, водночас, і святкові.
Особлива гастрономічна традиція зберігається у місті Кролевець на Сумщині, де готують купальський борщ із раками й галушкою. Технологію приготування ми описали за розповідями носія – Сокур Тетяни Іванівни 1960 р.н., місцевої мешканки. За словами пані Тетяни, «Щоб був гарний борщ у піст – треба зловити рака за хвіст».
Старші люди святкували Івана Купала окремо від молоді: ходили у гості та збиралися разом на березі річки, частувалися святковими стравами, обговорювали майбутній врожай.
Обов’язково готували борщ із раками й галушкою. Варили його багато, на відкритому повітрі.
Раків беруть побільше, хоча сталого співвідношення немає. Відварюють їх у невеликій кількості підсоленої води із додаванням нарізаного свіжого кропу, а потім виймають. На цьому бульйоні варять овочі, типові для борщу: картоплю, моркву, буряк, капусту, квасолю. Розраховувати співвідношення складників треба так, аби борщ вийшов густий. Вийнятих із бульйону раків чистять, адже у борщ потім вкидають лише ракові шийки і знов проварюють їх. Засмажка для такого борщу готується на рослинній олії з цибулі, моркви, буряка.
Поки вариться борщ, готують галушку. Її вимішують із прісного тіста (борошно, вода, сіль, трохи рослинної олії). Могли додавати хлібну закваску, щоб галушка була трохи пухкішою. Ця галушка за формою округла і пласка. Варять її у борщі наприкінці приготування. Готова галушка спливає на поверхню борщу і набуває червонастого кольору. Як вважає носій, ця червона округла галушка символізує сонце, адже архаїчне Купало співпадало із літнім сонцестоянням. Потім галушку виймають з борщу і розрізають на частини, аби кожному із гурту дісталося по шматочку.
«Борщ пісний, але дуже смачний», – говорить пані Тетяна.
Окрім борщу традиційно готували пшоняну кашу, засмажену цибулею на рослинній олії («Бо борщ без каші – удівець»). Таку кашу подавали у панцирях, що лишилися від раків. Готували також смажену рибу, пироги і вареники із сезонними ягодами, зокрема з вишнями. Пекли й пироги зі смаженою зеленню (часникові стрілки та цибуля). Пили трав’яні чаї: із листя і квітів липи, смородини, чебрецю, календули. Отож святковий стіл на Івана Купала був пісним але різноманітним і смачним.
Технологію приготування страв Тетяна Сокур перейняла від старших жінок своєї родини. Такий купальський борщ готували її бабуся Марія Іванівна Овраменко 1911 р.н. та мати Ольга Михайлівна Семка 1936 р.н. А сама пані Тетяна навчила готувати цю традиційну страву свою невістку Наталію Сокур та онуку Дар’ю, якій зараз 15 років.
Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
03.05.2024 У Сумах водій ГАЗа врізався у припаркований легковик і залишив місце ДТП
03.05.2024 У Білопільській громаді застілля у чужому будинку ледь не закінчилося вбивством
03.05.2024 На Роменщині ліквідували загоряння будівлі з дровами
03.05.2024 Сумська “Вікторія” зіграла з лідером Першої ліги внічию
03.05.2024 Жителі Сумщини заплатили на 1 млрд більше податків