Сумщина і традиції Івана Купала: що готували у цей день

06.07.2021

Свято Івана Купала припадає на період петрівки або ж Петрового посту. Хоч цей піст у народі вважається не таким суворим, як Великий, але його також дотримувалися. Отож страви, що готували під Івана Купала, мали бути пісні, але, водночас, і святкові.

Особлива гастрономічна традиція зберігається у місті Кролевець на Сумщині, де готують купальський борщ із раками й галушкою. Технологію приготування ми описали за розповідями носія – Сокур Тетяни Іванівни 1960 р.н., місцевої мешканки. За словами пані Тетяни, «Щоб був гарний борщ у піст – треба зловити рака за хвіст».

Старші люди святкували Івана Купала окремо від молоді: ходили у гості та збиралися разом на березі річки, частувалися святковими стравами, обговорювали майбутній врожай.

Обов’язково готували борщ із раками й галушкою. Варили його багато, на відкритому повітрі.

Раків беруть побільше, хоча сталого співвідношення немає. Відварюють їх у невеликій кількості підсоленої води із додаванням нарізаного свіжого кропу, а потім виймають. На цьому бульйоні варять овочі, типові для борщу: картоплю, моркву, буряк, капусту, квасолю. Розраховувати співвідношення складників треба так, аби борщ вийшов густий. Вийнятих із бульйону раків чистять, адже у борщ потім вкидають лише ракові шийки і знов проварюють їх. Засмажка для такого борщу готується на рослинній олії з цибулі, моркви, буряка.

Поки вариться борщ, готують галушку. Її вимішують із прісного тіста (борошно, вода, сіль, трохи рослинної олії). Могли додавати хлібну закваску, щоб галушка була трохи пухкішою. Ця галушка за формою округла і пласка. Варять її у борщі наприкінці приготування. Готова галушка спливає на поверхню борщу і набуває червонастого кольору. Як вважає носій, ця червона округла галушка символізує сонце, адже архаїчне Купало співпадало із літнім сонцестоянням. Потім галушку виймають з борщу і розрізають на частини, аби кожному із гурту дісталося по шматочку.

«Борщ пісний, але дуже смачний», – говорить пані Тетяна.

Окрім борщу традиційно готували пшоняну кашу, засмажену цибулею на рослинній олії («Бо борщ без каші – удівець»). Таку кашу подавали у панцирях, що лишилися від раків. Готували також смажену рибу, пироги і вареники із сезонними ягодами, зокрема з вишнями. Пекли й пироги зі смаженою зеленню (часникові стрілки та цибуля). Пили трав’яні чаї: із листя і квітів липи, смородини, чебрецю, календули. Отож святковий стіл на Івана Купала був пісним але різноманітним і смачним.

Технологію приготування страв Тетяна Сокур перейняла від старших жінок своєї родини. Такий купальський борщ готували її бабуся Марія Іванівна Овраменко 1911 р.н. та мати Ольга Михайлівна Семка 1936 р.н. А сама пані Тетяна навчила готувати цю традиційну страву свою невістку Наталію Сокур та онуку Дар’ю, якій зараз 15 років.

Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:
24.08.2025 Є поранені: протягом доби російські війська здійснили понад 90 обстрілів Сумщини
24.08.2025 Ворог атакував Сумську громаду БпЛА
24.08.2025 Вночі ворог наніс удари по Сумській та Садівській громадах
24.08.2025 Ремонт за 670 тисяч гривень: що відновили у сумському скейтпарку?
24.08.2025 У Сумах покарали за держзраду чоловіка, який зливав ворогу дані про військових та техніку
24.08.2025 У Сумах знову без дозволу встановили літній майданчик, а через два дні демонтували

Коментарі: