11.11.2021
Досліджують під мікроскопом склад матеріалів, вивчають їх властивості. А ще – розробляють програмне забезпечення для Китаю. Це частина того, чим займаються науковці Сумського державного університету. У Всесвітній день науки вони розповіли, над чим працюють, та чи важко бути науковцем.
Науковці кафедри прикладної математики та моделювання складних систем працюють над розробкою програмного забезпечення для протиповітряної оборони на замовлення Китаю.
“Ми одночасно можемо запускати 80 задач паралельно на одному робочому місці. Дуже потужні розрахунки можемо виконувати швидко. Ми можемо розпаралелити виконання на окремі підзадачі і потім з’єднуємо в одному файлі”, – розповіла доцент кафедри інформаційних технологій Анна Марченко.
Проєкт триває півтора року, стільки ж часу необхідно до його завершення. За словами Анни, науковою роботою вона займається після викладацької.
“Цікаво, коли наукова робота не залишається в шухляді у вигляді паперу, а коли вона дійсно реалізована, і ми читаємо новини про те, що відбулися випробування. Ми відчуваємо гордість, що ми не дарма виконуємо свої обов’язки”, – говорить Анна.
Унікальною роботою кандидат фізико-математичних наук Ігор Коплик називає розробку програмного забезпечення, яке дозволяє обмін інформацією між військовими за новими стандартами НАТО. З виконанням цього завдання науковці стали першими в Україні і четвертими в світі.
“Ми зробили модуль, який дозволяє стандарти НАТО застосовувати між підрозділами різних країн, у тому числі України. Українські військові можуть надсилати повідомлення за цими стандартами, і вони будуть прийняті, розпізнані і взяті до виконання”, – сказав Ігор Коплик.
У центрі колективного користування науковим обладнанням працюють науковці різних груп у 20 проєктах. Андрій Логвинов зараз досліджує зразок оксиду цинку. На кафедрі електроніки науковець займається дослідженням плівки.
“У кожного нас є смартфон, планшет, ноутбук. Саме плівкова технологія використання наноматеріалів у даних гаджетах зараз є вкрай актуальною. Тому можна сказати, кожен із нас використовує результати цих досліджень”, – сказав Андрій Логвинов.
Останні 30 років є науковцем доктор фізико-математичних наук Анатолій Чорноус.”У ті часи, я пам’ятаю, коли проводили експерименти, ми записували усі дані в журнали, потім брали міліметровку. Зараз все це робиться за допомогою комп’ютерної техніки”, – згадує чоловік.
Говорить, сучасне обладнання для наукових досліджень – дороге, тому й створюють такі центри колективного користування.
“Багато молоді роз’їжджається по європейських лабораторіях, тому що там є обладнання. Якщо ми подивимось, яка частка фінансування науки від ВВП ,– 0,2%. Для порівняння, країни Євросоюзу виходять на показник 3% від ВПП. Про це вони домовилися ще 20 років тому у Лісабоні. Звичайно, Україна відстає”, – говорить Анатолій Чорноус.
Аби наука в нашій державі стала «продуктивною», на думку Анатолія Чорноуса, необхідно, аби держава витрачала на неї щороку 1% від ВВП.
Джерело: suspilne.media
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
07.05.2024 Сумська “Берегиня” звертається за допомогою для ВПО
07.05.2024 Обстріл Дружби на Сумщині: що бачили і чули місцеві
07.05.2024 У Конотопі проводять модернізацію системи опалення гімназії
07.05.2024 Один загиблий та четверо поранених: наслідки обстрілів Сумщини військами РФ за минулу добу
07.05.2024 Кролевецький легкоатлет – чемпіон області на дистанції 1500 м