30.12.2022
До 24 лютого він мав будівельну справу і навряд чи міг подумати, що після початку повномасштабної війни візьметься за зброю та буде розбивати російську техніку. Андрій Таран із першого дня війни став на захист України.
“Почали йти колони, вони дійшли до Сироватки Нижньої, до річки, і зупинилися. Я зв’язався зі своїм братом, бо напередодні його викликали до військкомату і я вже знав, що він десь ходить у військах. Постійно тримав зв’язок, рахував, що їде, куди їде… так було до вечора. Потім вночі я перевдягнувся і пішов до Сум пішки”, — таким перший день війни пригадує Андрій Таран. На той час у Сумах уже йшли бої, біля артучилища було скупчення техніки. Довго не думаючи, Андрій пішов проситись стати на захист міста та України.
“Кажуть: що ти хочеш?… кажу: воювати… у нас місць немає… кухарем підеш? Та мені будь-що… не служив, військової спеціальності нема”, — згадує чоловік. Далі набивав набої у магазини, дивився, чим займаються інші. Коли усіх розпустили, допомагав перевозити зброю. Однак, згадує, хотілося виконувати більш серйозні завдання. Тож, самоорганізувався з іншими хлопцями.
“Нас було небагато спочатку, десь чоловік 7, потім до нас почали приєднуватися люди, йти проситись. Я посадив одного чоловіка, щоб він писав: зі зброєю, без зброї, хто це. До нас і військові підтягувалися. Як ми себе вважали, що ми – мобільна група і наше завдання – виїздити та атакувати їх колони, місця їхньої дислокації, що ми і робили”, — розповідає Андрій Таран.
Із перших днів війни, пригадує Андрій, вони зрозуміли, що можуть чинити опір російським солдатам. А їх сильною стороною були бої та розбивання колон російської техніки.
“7 березня під Іволжиною нас покликали на допомогу вранці, там уже був бій. Була колона із бензовозів, вони їх розстріляли, ми приїхали уже доловлювали полонених, посадовили їх в автівку і телефонують з Юнаківки, що на допомогу тим вийшла колона: танки, БТР, тигри. Ми з першого пострілу з РПГ його підбили, танк, обстріляли тигр і він розвернувся, почав відходити і завернули вони всю цю колону і через тиждень ми тільки з’ясували, що на цьому напрямку вони з 7 березня більше не заходили. 7 танків ми групою знешкодили, 7 танків”, — згадує військовий.
Сьогодні Андрій Таран – стрілець стрілецької роти 150 батальйону. Найболючішою втратою на війні чоловік вважає загибель свого побратима Андрія Авраменка. А найбільшою мотивацією – звільнення землі від ворога, на якій будуть жити діти та онуки.
“Після перемоги я хочу бачити Україну чесною, заможною і найголовніше – аби кожна людина відчувала ту свободу, за яку ми зараз боремося”, — зазначає військовий.
suspilne.media
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
22.11.2024 “Шахеди” атакували житловий мікрорайон Сум
22.11.2024 У Сумах відомо про ще одну загиблу людину внаслідок атаки “Шахедів”
22.11.2024 Атака “Шахедів” на Суми: дві людини загинули, 10 поранених
22.11.2024 У Сумах розпочинає роботу штаб з ліквідації наслідків ворожих ударів
22.11.2024 У Сумах через влучання “Шахеда” перекрили рух проспектом Свободи