Рік очікування з полону: історія Марії Плаксій, яка чекає брата, бійця 57-ї бригади

20.05.2023

Понад рік від нього жодної звістки. Марія Плаксій чекає з російського полону рідного брата. Він пропав безвісти 22 квітня 2022 року поблизу селища Новотошківське, на Луганщині. Жінка сама розшукала воїнів, які повернулись з полону і підтвердили, що її брат Роман там. Нині ж, говорить, важливо не забувати про бійців, у тому числі 57-ї бригади, у складі якої служив її брат і повернути їх додому.

с. Новотошківське, фото Сергія Гайдая, 25.04.2022

Це фото тодішній очільник Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай опублікував 25 квітня 2022 року. За чотири дні до того, як посадовець оголосив про взяття селища військами РФ з 21 на 22 квітня, брата Марії – Романа у складі підрозділу 57-ї бригади відправили туди на бойове завдання. “З ним приблизно було ще 40 хлопців. І ось як раз за одну ніч ці хлопці всі пропали, майже всі. Там вийшли з того бою тільки одиниці”, — розповідає Марія.

Військова частина повідомила рідним, що після артобстрілу тіла брата Марії не виявили. Жінка продовжила пошук самостійно і знайшла місцеву мешканку, яка виїхала з Новотошківського. “Вона тримала зв’язок із місцевими жителями і через них вона мені розповіла, що ви можете їх не шукати нікого, тому що їх всіх кого вивели, їх розстріляли в підвалі. Це я знаю точно, але я завжди вірила в те, що мій брат живий. Я ні на хвилину не могла повірити в те, що його вже немає”, — говорить Марія.

За кілька місяців в інтернеті Марія знайшла списки полонених, де був її брат, а в серпні 2022 року і перших свідків, які разом з братом були у полоні. “Він був з 56 бригади, його звати Діма, він підтвердив, що брат був з ним і це можна сказати була перша перемога”, — згадує жінка.

Марія Плаксій. Фото: Суспільне Суми

Аби швидше повернути своїх воїнів Марія разом з рідними полонених 57-ї бригади створили громадську організацію, яка бореться за повернення чоловіків додому. В їхніх списках понад 150 імен воїнів, зниклих безвісти і полонених. “Ми організували мітинг у Швеції, в Стокгольмі, в підтримку наших захисників, з проханням повернути полонених і розшукати зниклих безвісти, а також повернути останки загиблих, тому що жодного повернення тіл з наших хлопців не було”, — розповідає сестра військовополоненого.

Їхня організація, говорить жінка, весь час спілкується з представниками Координаційного штабу, який займається обмінами: “Вони нам завжди говорять, що Луганський напрямок дуже складний, по обмінах він був завжди складний з 2014 року. Чому так, можливо нам не потрібно це знати. Якась робота ведеться, але ми не знаємо скільки в них ще залишилося часу і скільки вони зможуть витримати в цьому полоні”.

І хоча, говорить Марія, у Координаційному штабі по поводженню з військовополоненими радять не розголошувати прізвищ тих, хто у полоні, аби не зривати обмінів, їхнє завдання – не дати забути про воїнів 34 батальйону, 57-ї бригади.

Від тих воїнів, хто повернувся Марія дізналась, що у її брата була травма голови, більше – ніякої інформації за понад рік. 27 травня у Романа день народження, говорить Марія, тож дуже сподівається, що якнайшвидше зможе привітати брата особисто. “Я витримала цей рік, не знаючи де він, що з ним, як він, який в нього стан здоров’я. Я згодна навіть з ним не говорити, навіть не бачити його, знати, що в нього все гаразд і що він на Україні, він зі своєю сім’єю і він щасливий”, — говорить жінка.

suspilne.media

Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: