09.09.2023
Ворожба — місто за 7 км від Росії. Армія РФ обстрілює його із червня 2022 року. Як місто зустрічало повномасштабне вторгнення 24 лютого та як живе поруч із Росією — розповів голова Ворожбянської громади та місцеві мешканці.
Голова Ворожбянської громади пригадує 24 лютого 2022 року. Говорить, цей день розпочався з телефонного дзвінка.
“Зателефонував знайомий. Каже: “Ти чуєш?”. Я спитав, що трапилося, а він каже: “Війна”. Звичайно, збирали речі дітей, у підвал, документи. Якось несподівано… До цього багато говорили, готувались, багато було розмов, що буде війна, але до останнього не вірив, що таке може бути. Тобто був шок. Десь тижні за два з одним своїм знайомим розмовляв, який сказав, що треба готуватися до того, якщо зайдуть росіяни, то мені як міському голові треба буде з ними вести перемовини, щоб цивільне населення не чіпали. Повертаючись назад, до 24 лютого, в перші дні, то для всіх було шоком, що у 21 столітті може бути таке в Європі”, – згадує Андрій Дружченко.
“24 лютого був дзвінок від сусідньої громади. Заступник телефонує, каже: “Зустрічай, до тебе танки пішли”. Як пішли, де пішли? Сказав, що по залізниці. По рейках залізничним. Але щось пішло не так, вони повернули в інший бік. Одиничні випадки були — це 25 лютого на “Тигрі” заблукали, доїхали до кінця Ворожби й питали у місцевого населення: “Колона не проходила?”. Повернули й поїхали назад. Другий випадок був, коли бензовози на шаленій швидкості пролітали, вони були пусті. Вони також, мабуть, боялися, тому світло в машинах було вимкнене. І вони пролетіли в напрямку Білопілля. І був ще один випадок, коли чотири БТР зі сторони Путивля доїхали до межі міста Ворожба, але також розвернулися і поїхали назад”, – пояснює Андрій Дружченко.
Перший мінометний обстріл Ворожби відбувався 11 червня 2022 року, пригадує голова громади.
“Були пошкоджені житлові будинки. Це було вночі, близько першої ночі. 9 мінометних пострілів. Люди не постраждали”, – каже Андрій Дружченко.
Один із найбільших обстрілів Ворожби стався у січні 2023 року. Мешканка Віра Бахіна і досі пригадує той день до найменших дрібниць.
“Почався обстріл, обстріл дуже гучний. У нас погріба погані, тому метод двох стін використали. Там у нас є така кімнатка маленька з онуком і там пересиджували. І цей “прильот” був такий гучний. Онук виходе і каже: “Бабушка, у нас стелі немає”. Шок, звичайно. Меблі впрах, стелі немає, люстри немає… Чи через верх вилетіла від вибухової хвилі. Ну Слава Богу ми живі з онуком лишилися”, – згадує жителька Ворожби Віра Бахіна.
Пів року жінка мешкала у сестри. Зізнається, було страшно повертатися. Наразі Віра Іванівна вже вдома. Вона приводить своє помешкання до ладу та мріє про мирне життя.
На теперішній час життя за 7 км від Росії дуже складне у плані обстрілів. Останнім часом три дні тихо було. Якщо не кожного дня, то через день, через два, три. Стрьомно, як то кажуть, але що зробиш, треба жити”, – говорить жінка.
“Ми 23 січня не були вдома, ми були на Західній Україні, їздили до сина, онуки, там були разом. І коли сусідка зателефонувала о 15 годині й сказала, що ми бомжі, нас розбили. Ну що ж, кажу, розбили — відбудуємо. Я дуже вдячна усім дітям, сестрі моїй, моїм колегам. перші прийшли… Я питаю: “Квіти як?”. Вони сказали, що все нормально, понесли квіти додому, бо вікна були розбиті, все було розбите. Приїхали ми на другий день, дійсно, страшна картина. Але все відбудували. Ми не боїмся їх (російських військових – прим. ред.)! Не боїмся! Ми — українці. І такий народ, як українці, перемогти ніхто не зможе. Ми споконвіку були на цій землі.І ми будемо! І ми є”, – зазначає мешканка Антоніна Кравченко.
Нині, за словами голови Ворожбянської громади, міська рада виділяє необхідний матеріал для ремонту об’єктів, які були обстріляні. Залучаються до допомоги й спонсори.
“Багато компаній іноземних телефонують і кажуть: “Давайте ми людям допоможемо”. Хто фінансово, хто будівельними матеріалами”, – пояснює Андрій Дружченко.
У громаді є переселенці з Херсонської та Харківської областей. За словами Андрія Дружченка, оселі цих людей зруйновані, а деякі населені пункти досі під російською окупацією. Голова громади додає, що з початком повномасштабного вторгнення, близько 30% мешканців Ворожби виїхали з міста.
“Є будинки, які не підлягають відновленню, вони зруйновані вщент… Це почалося з жовтня 2022 року, з 9 жовтня. Це в перший будинок, куди влучили, там жила бабуся, яка спала в сусідній кімнаті, снаряд пробив стіну в будинку. Як вона залишилась жива, це було диво. Також є жертви у громаді внаслідок ударів армії РФ. Зокрема це було 6 листопада. Приблизно о пів на третю годину дня. Перед цим був обстріл… Були обстріляні об’єкти критичної інфраструктури й житлові будинки. Коли ми допомагали людям, зібралося і місцеве населення, і працівники міської ради — привезли шифер, плівку, аби допомогти людям з ремонтом. Це було о 12:50, а 14:30 було повторно обстріляне наше місто. Була вбита жінка на своєму городі, яка вийшла вирвати петрушки”, – говорить Андрій Дружченко.
Також Ворожба зазнала російських обстрілів і 3 вересня 2023 року. Пошкоджені 8 будинків мирних мешканців, була зруйнована електроопора.
Через близькість міста до Росії, у великої кількості жителів Ворожби по той бік лишаються родичі та знайомі.
“Багато у кого є рідня у РФ, але знаєте, ніхто майже не спілкується. Майже ніхто з тієї сторони не може зрозуміти… От їм пропаганда так вбила в голову, що ми тут їмо людей, що ми вбиваємо людей. У мене лише одне питання, якби можна було їх побачити: “А як же ви до цього приїздили сюди?”, – говорить голова громади.
Андрій Дружченко розповідає і про цьогорічну підготовку до зими.
“Ми самостійно придбали генератори для закладів, які є в підпорядкуванні Ворожбянської міської ради. Дякуємо спонсорам, благодійникам, депутатам. На цю зиму всі заклади освіти, культури, медицини, які є на нашій території, вони забезпечені генератори, павербанками”, – говорить голова громади.
“Люди працюють, люди на городах працюють, ходять в магазини, на роботу. Живемо. Звикли. Люди переоцінили все, що було раніше. І те, що є зараз. Багато з ким спілкуюся і кажуть, що те, що було раніше, десь щось когось не влаштовувало… Зараз найголовніше — аби не було вибухів, не стріляли й закінчилася війна”, – описує життя за 7 км від РФ Андрій Дружченко.
suspilne.media
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
22.11.2024 “Шахеди” атакували житловий мікрорайон Сум
22.11.2024 У Сумах відомо про ще одну загиблу людину внаслідок атаки “Шахедів”
22.11.2024 Атака “Шахедів” на Суми: дві людини загинули, 10 поранених
22.11.2024 У Сумах розпочинає роботу штаб з ліквідації наслідків ворожих ударів
22.11.2024 У Сумах через влучання “Шахеда” перекрили рух проспектом Свободи