Як тренуються воїни на Сумщині?

30.12.2023

Навчаються постійно як тільки є можливість — так про навчання свого підрозділу говорить командир механізованої роти 129 бригади ТРО з позивним “Кремінь”. Цього разу воїни тренували навички стрільби з автоматів, кулеметів, РПГ та метання гранати. Як минули навчання – бачили журналісти Суспільного.

За словами військовослужбовця Миколи з позивним “Захар”, у війську майже два роки. Навесні 2022 вирішив долучитись до лав тероборони, не маючи й строкової служби. За цей час зі своїм підрозділом несли службу на Херсонщині, Запоріжжі та Донеччині. Нині боронять кордони Сумщини.

Військовослужбовець Микола з позивним “Захар”. Фото: Суспільне Суми

“Виїжджаємо дуже часто, навіть от хлопці, які мають інші спеціальності виїжджають, настрелюють, тому що коли виїжджаєш, ти можеш бути оператором дрона, і в той же час ти можеш бути і кулеметчиком і РПГшником. Я сам водій БТРа, але є можливість – виїжджаємо кожну вільну хвилину”, – розповів військовослужбовець 129 бригади ТРО Микола.

Військовослужбовець Володимир. Фото: Суспільне Суми

До стрільби готувався і Володимир. Його зброя – карабін АR15.

“Калібр 7,62 коліматорний приціл можна нею працювати на відстань до 800 м. Це, я вважаю, якби краще, чим наш радянський автомат, бо якби мені подобається, що ми переходимо на натівську зброю. Це дуже ефективно постійно займатись, це ти себе удосконалюєш, навички свої напрацьовуєш, щоб не забувати. Щоб воно працювало на механізмі, що ти вже знаєш, що тобі робити. Навіть ті самі положення: з коліна, лежачи”, – розповів військовослужбовець Володимир.

Навчаються стріляти з усієї наявної у підрозділі зброї, зазначив боєць із позивним “Куцик”. Цього разу воїн працював з кулеметом.

Військовослужбовець з позивним “Куцик”. Фото: Суспільне Суми

“В бойових давненько вже не були, засиділись, ну а частенько виїжджаємо, щоб не забувати, щоб зброя не застоювалась. За зброєю треба слідкувати. А так апарат хороший. Можна і в переміщенні працювати з ним, дуже зручно і міцно. Навики треба, щоб якась ситуація, щоб ти не тірявся, щоб ти знав що робити”, – пояснив військовий “Куцик”.

Фото: Суспільне Суми

Воїни пристрілювалися на кулеметі, який нещодавно отримали. Цього разу боєць із позивним “Джек” оцінив свої навички: “На четверочку десь. Треба звичайно підготовка, практика, практика, і ще раз практика, щоб не забувати”.

Війна для “Джека” розпочалась у 2014, тоді рік брав участь в АТО, додав чоловік. Сам родом з Покровська Донецької області. Минулого року доходили з підрозділом за 60 км до рідного міста. За його словами, на кулеметника не вчився, але той, що видали раніше вже опанував.

Військовослужбовець “Джек”. Фото: Суспільне Суми

“Він вже обстріляний, мені він дуже сподобався, побратимів ще не доводилось з нього прикривати, але стріляти з нього вже так сказати навчився. Він мене поки не підводив, в ціль потрапляю”, – зазначив військовослужбовець “Джек”.

Одне із завдань – постріли по мішені з ручного протитанкового гранатомета. Також остання вправа цього разу – метання гранати.

Командир роти з позивним “Кремінь” пояснив, що по можливості його підлеглі навчаються постійно. Підсумками цих навчань задоволений.

Командир роти з позивним “Кремінь”. Фото: Суспільне Суми

“Що для мене стало несподіванкою, сьогодні у нас було декілька військовослужбовців нового призову. Сьогодні у них були перші стрільби, після їхньої строкової служби і вони дуже гарні результати показали”, – розказав “Кремінь”.

Фото: Суспільне Суми

За його словами, нині потребують вмотивованих бійців. Поповнення шукали самостійно серед родичів та знайомих.

“У нас в підрозділі колектив найбільш згуртований, з`єднаний, зі своєю бойовою історією. На жаль, ті хлопці, які отримали поранення, які з різних причин, по хворобах теж покинули наш підрозділ, хотілося, щоб була достойна їх заміна”, – пояснив командир механізованої роти “Кремінь”.

Фото: Суспільне Суми

Новорічні свята воїни проведуть на службі. Бійці розповіли про головне новорічне бажання.

“Скоріше додому повернутись, скорішої перемоги нам, побачити рідних, близьких”, – розказав “Куцик”.

Фото: Суспільне Суми

“Побачити свою родину. Це найважливіше і найдорожче. А далі вже перемога”, – додав Микола.

“Рідних побачити, щоб рідні мене побачили, живим прийти додому, що нам ще треба. Щоб наші янголи-охоронці не заморювались, як ми, прикривали нас”, – розповів “Джек”.

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: