16.04.2024
Олена Ковригіна – підприємиця та тренерка з Бахмута, вона евакуювалась у Лебедин навесні 2022 року.Тут вона відкрила власний спортклуб, а нині готує нове та більше приміщення. Наразі триває ремонт, площею у майже 300 квадратних метрів. Відкрити спорт-зону тренерка сподівається на початку літа. За її словами, роботи ще чимало.
Про тренажерні зали Олена, говорить, знає все: свій перший спорткомплекс жінка заснувала в Бахмуті, де прожила 13 років. Пропрацювала тренажерна зала три роки – а потім почалася повномасштабна війна.
“Усвідомлення, що з Бахмута треба виїжджати, прийшло 21 травня 2022 року. Взагалі, я не планувала виїжджати, тому що сподівалась до останньої хвилини, що все буде гаразд, що у нас буде тихо, спокійно, але, на жаль, по нашій вулиці був авіаудар – постраждали домівки, вулиці, центр міста. Ми залишилися чудом живі, тому що у нас був двоповерховий будинок, ввечері ми лягали спати на підлогу першого поверху — це нас і врятувало. В мене все було вже зібрано про всяк випадок, машина була заправлена. Після удару вже не було ані даху, ані воріт, ані вікон. Але ми були живі і ухвалили рішення, що треба їхати, тому що у місті вже було небезпечно”, — згадує жінка.
Тоді родина ухвалила рішення евакуюватися, додає Олена.
“Ми закрили будинок — ну як закрили, там уже нічого було закривати… Попросили товариша, щоб він дивився за нашим будинком і дивився за моїм спортивним клубом – і поїхали. Знаєте… Іноді у соцмережах з’являються фотоспогади про Бахмут: він був дуже красивий. Це було таке квітуче, чисте, сучасне місто! І зараз, коли я бачу оцей попіл — не можу повірити, що це сталося з моїм містом, з містом, де я будувала своє життя, де була щасливою. Там мої спогади, там залишилось все”, — говорить Олена.
На момент від’їзду, жінка планувала перебути в Лебедині близько місяць.
“Я родом з Лебедина, в мене тут тато з мамою живуть — і я вирішила побути разом з сім’єю. А потім зрозуміла: я не повернуся до Бахмуту ніколи. Ще десь приблизно через місяць я вирішила продовжувати свою справу. Була можливість виїхати за кордон, але я ухвалила рішення залишатися в Україні і продовжувати бізнес в Україні. Без спорту я не можу, він мене завжди спасав. Я тренувалася тричі на тиждень — це в мене як закон, я ніколи не пропускаю тренування. І побачила, що в Лебедині нема такого фітнес-центру, як був у мене в Бахмуті. В мене там був зал більше 130 м², в центрі міста з усім обладнанням. Але якщо ти не можеш ніяк вплинути на ситуацію — треба відпустити її. Ми нічого не можемо зробити, ми можемо тільки іти далі. І саме головне — не опускати руки, бо життя продовжується. Треба жити, треба робити свою роботу. І я зрозуміла, класну тренажерну залу треба робити тут: показати людям свій продукт”, — говорить підприємиця.
Приміщення для майбутнього фітнес-клубу Олена знайшла у центрі Лебедина.
“Більше 20 років я не жила в Лебедині, 12 років я прожила в Бахмуті, в Києві жила, навчалася, тому приїхала сюди зовсім іншою людиною, з досвідом: мені є ще показати людям. Я хочу показати людям свій продукт, свою спортивну залу, якою вона має бути. Показати людям, що спорт – це класно, що здорове харчування – це класно, що красиве тіло — це класно. Тому я почала шукати місце для тренажерної зали. Знайшла в центрі міста. Закупила все з нуля – все, що необхідно було для тренування і почала працювати. Хвилювалася, звичайно, тому що думала, що, можливо, дівчатам не сподобається, бо тут трішки інший менталітет, рівень життя інший… Незважаючи на це, власний бізнес в Лебедині я відкрила, можна сказати, за місяць”, — пояснює підприємиця.
Кольори та дизайн приміщення тренерка продумувала сама. Символ власних тренувань – пташині крила також малювала на стінах власноруч. В перші дні після відкриття у спортивну залу записалося близько ста жінок, говорить Олена.
“Відкриття в мене було 8.08.2022 року, боже скільки тоді прийшло людей! До мене записалося 9 груп по 10 дівчат в кожній! Я сама була в шоці! Ми займаємося собою, дівчата доглядають за своїм тілом, ментально змінюються, стають сильнішими фізично, і мені приємно що я треную дівчат !”, — каже Олена.
В цей момент, згадує, прийшло розуміння: спортивний бізнес варто розвивати.
“Я вже тут все зробила, що могла, сюди вже нічого не поміститься більше і треба розширятися, треба робити більший простір для занять, і тому я знайшла місце. Зараз там проводяться ремонтні роботи, це 300 квадратних метрів. Приміщення 15 років не обслуговувалось, але я коли я прийшла та подивилася – одразу подумала, що тут повинна бути спортивна зала”, — пояснює підприємиця.
За її словами, спочатку все закуповувала за власні гроші. Потім – дізналася про державну програму. Частину коштів на розвиток власної справи Олена отримала від держави у березні 2024 – це грант розміром у 150 тисяч гривень.
“Звичайно, цих коштів недостатньо: спортивний інвентар дуже дорогий, один із найдорожчих сфер в бізнесі, але я спробувала, написала бізнес-план на розширення власної справи і отримала грант. Ці гроші мені допомогли. На них я, додавши своїх власних коштів, купила чотири тренажери”, — говорить Олена.
Тренажери найближчими тижнями перевезе у відремонтовану залу, сподівається Олена. Там спортсменка планує продовжити тренуватися самій та тренувати інших. Подаватися на гранти, говорить, має намір й надалі – у планах тренерки створити кілька робочих місць.
“Головне, щоб люди ходили. І щоб у нас тут було тихо, спокійно, мирно”, — каже Олена.
Працювати найближчі роки Олена планує в Лебедині – розвивати спортивну справу та продовжувати тренування. Тим, хто як і сама Олена, втратив дім та роботу, радить: “Бачити ціль, іти до неї. Ми повинні підтримувати самі себе вірити в себе от не опускати руки, це – головне. Знаєте, я цим живу. Мене надихають мої люди, я надихаю їх, коли люди обирають мене як тренера — для мене це велике щастя”.
Аби отримати мікрогрант, треба звернутися до центру зайнятості та представити бізнес-план, говорить фахівчиня з інформаційної діяльності Сумського обласного центру зайнятості Юлія Єлізаренко. За її словами, за 2024 рік було ухвалено рішень на понад 32 мільйони гривень по мікрогрантах для підприємців Сумщини.
“Наші консультанти готові допомогти на кожному етапі. Мікрогранти – це безповоротні кошти, вони надаються від 50 до 250 тисяч гривень, кожен може податися на мікрогрант. Мається н увазі, що ви створюєте робочі місця, від кількості робочих місць залежить і сума, яку ви будете отримувати, ви будете повертати ці кошти у якості податків, коли будете працювати”, — пояснює Юлія Єлізаренко.
suspilne.media
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
21.11.2024 За ніч і ранок зафіксовано 26 вибухів у двох громадах Сумщини
21.11.2024 На Сумщині відмінили аварійні відключення. Продовжують діяти погодинні
21.11.2024 Який стан постраждалих сумчан унаслідок ракетного удару 17 листопада
21.11.2024 У Сумах затримали сп’янілого водія BMW
21.11.2024 “Мріяла стати криміналістом”: однокласники загиблої у Сумах Анастасії Боровик розповіли про дівчину