23.05.2024
Пам’ятки історії та культури є унікальними свідками нашого минулого. Серед багатьох проблем, яким намагається дати раду сучасне українське суспільство, – це подолання постколоніального досвіду, який донині тяжіє. На жаль, за роки незалежності в Україні так і не сформувались повноцінні національні наративи. Однак сучасна війна має прискорити цей процес, у тому числі – очистити публічний простір від так званих імперських маркерів.
Наприкінці 2022 року Сумський державний університет переміг у конкурсі «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди», який реалізується за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України. Виш отримав унікальну можливість провести наукову розвідку, реалізуючи проєкт «Діджитальна архівація пам’ятників як об’єктів публічної меморіалізації задля збереження культурної спадщини України». Групу дослідників-викладачів очолила Наталія Таценко – докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри іноземних мов та лінгводидактики СумДУ, яка розповіла про результати першого етапу проєкту у 2023 році.
– Наша команда провела копітку роботу, – розповідає Наталія Віталіївна. – Адже завдань було чимало. Окрім здійснення вибірки пам’ятників з Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного та місцевого значення, комунікацій із громадами, краєзнавцями, потрібно було провести змістовний глибокий аналіз.
Ми досліджували пам’ятники (окрім тих, які знаходяться на кладовищах) включно з тими, що постраждали чи можуть постраждати внаслідок військових дій чи окупації, збирали фото та дані про їх фізичний стан, аналізували історико-політичні, соціальні та гендерні наративи, які несуть у собі ці об’єкти.
На першому етапі вивчали пам’ятники та меморіали Сумської, Полтавської, Київської та Чернігівської областей. Дані по цих регіонах вже систематизували, створивши просту в користуванні базу із діджитальною архівацією. У процесі дослідження ми розробили електронну облікову (ідентифікаційну) картку, яка є робочою гіпотезою ефективності опису пам’ятників у публічному просторі України (назва пам’ятника, його статус, рік встановлення, класифікація часу за історичною епохою, автор, історична та статистична інформація про особу чи подію, гендер, розмір, перелік компонентів та матеріалів, тип композиції, мистецький підхід, наратив увіковічення, стан тощо). Вже створено понад дві тисячі таких карток. Також підготовлені проміжні рекомендації щодо вдосконалення національної політики в галузі культури стосовно кількості, стану збереження та статистичних даних щодо об’єктів меморіалізації. Напрацьований перелік пам’ятників, які потребують підтримки міжнародних організацій з поновлення, реставрації, демонтажу тощо.
Для оприлюднення бази пам’ятників та даних дослідження створений веб-ресурс двома мовами (українською та англійською) – з безкоштовним доступом до інформації як на національному, так і на глобальному рівнях. Він працює в тестовому режимі, наразі удосконалюється, розширюється та поповнюється. Додаємо фото, які відсутні в реєстрах, долучаємо до цього наших студентів із певних регіонів, які можуть допомогти. Цей ресурс є сайтом проєкту http://uamonuments.sumdu.edu.ua/ua/index.html). По завершенні проєкту – а він триває до кінця 2024 року – всі результати досліджень будуть систематизовані у висновки та рекомендації, які передамо Мінкульту.
На Сумщині 94% пам’ятників встановлено в радянський період
Аналізуючи Сумську область, дослідники СумДУ охопили 839 пам’яток культурної спадщини, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, із них: 7 – національного реєстру, 832 – місцевого реєстру. У поле зору потрапили пам’ятки архітектури – 4 (1%), пам’ятки історії – 759 (90%), пам’ятки монументального мистецтва – 75 (8%), пам’ятки науки і техніки – 1 (1%).
«Проаналізувавши зібрану інформацію, ми визначили, що найбільше пам’ятників (94%) було встановлено в радянський період (1922-1991 рр.), – продовжує керівниця проєкту. – Значно менший результат – 6% – спостерігаємо в стародавній період, 2% складає імперський період, а ось на періоди незалежності України та російської агресії з 2014 року припадає лише по одному відсотку».
Із загальної кількості об’єктів 96% – це пам’ятники реальним особам. Більшість пам’яток представлені по змішаній групі гендеру – 80%, до яких увійшли переважно братські могили періоду Другої світової війни. 5% – об’єкти, до яких гендер не застосовується: вітряки, авто, трактори тощо. До чоловічої групи (14%) і жіночої групи (1%) увійшли пам’ятники монументального мистецтва. «Сумська область переважно представлена пам’ятками історії змішаної гендерної групи, які встановлені в радянський період на честь реальних осіб та подій воєнних періодів і вшановують культуру війни та пам’ять про загиблих, – підсумовує Наталія Таценко. – І хоча ми маємо приклади демонтажу пам’ятників радянським постатям та подіям, все ж, як показав аналіз, цього недостатньо. Незважаючи на війну, має вестись робота, яка прибирає із нашої свідомості уявлення про «радянський моноліт».
На Полтавщині, за словами керівниці проєкту, домінують меморіальні об’єкти на вшанування воїнів-односельчан. Також там знаходиться 179 об’єктів культурної спадщини, які мають російську та імперську символіку. Їх Мінкульт рекомендує виключити зі списку культурної спадщини. Серед них – пам’ятники, меморіальні дошки та написи, присвячені російським та імперським воєначальникам, науковцям, письменникам. В інших регіонах спостерігається наратив вшанування культури війни та пам’ять про загиблих у Другій світовій війні. Йдеться про пам’ятники радянським військовим та воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані. «На Сумщині радянську добу увіковічують 94% пам’ятників, у Полтавській області – 97%, Чернігівській – 43%, Київській – 51%. Хочу зазначити, що існуючі реєстри – старі, їх треба переглядати, а в нові – вносити українські пам’ятники, які відображають патріотичні концепти. Важливо переосмислити наративи – задля відродження національної пам’яті, на що і спрямований цей проєкт», – зазначає Наталія Таценко.
Цьогоріч другий етап проєкту охоплює набагато більше областей: Черкаську, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Волинську, Одеську, Тернопільську, Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Кіровоградську.
«Наразі я досліджую Львівщину, де не так багато пам’ятників радянської доби, натомість є багато цікавих об’єктів, – говорить керівниця проєкту. – Ось, наприклад, пам”ятник лучнику, винахідникам гасової лампи, пам’ятка «Місце падіння літаків після першого в світі повітряного тарану» тощо. Чи – багато красивих оригінальних пам’ятників, присвячених історичним постатям та місцевим діячам культури, які прославили нашу Україну.
Попереду – багато роботи, яку ми викладемо в аналітиці по кожному регіону та суттєво поповнимо ресурс веб-сайту».
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
22.11.2024 “Шахеди” атакували житловий мікрорайон Сум
22.11.2024 У Сумах відомо про ще одну загиблу людину внаслідок атаки “Шахедів”
22.11.2024 Атака “Шахедів” на Суми: дві людини загинули, 10 поранених
22.11.2024 У Сумах розпочинає роботу штаб з ліквідації наслідків ворожих ударів
21.11.2024 На Сумщині введені графіки аварійних відключень