19.07.2024
У селі на Сумщині за 3 кілометри від РФ діє народний хоровий колектив, в якому залишилося двоє людей, а в магазинах, за словами місцевих жителів, є все, що треба.
Це село розташоване на околиці Краснопільської громади, за 3 кілометри – російський кордон. Місцеві жителі погодилися спілкуватися тільки за умови, якщо ми не називатимемо назву населеного пункту. У селі наразі мешкає кілька десятків людей, вони намагаються зайвий раз не виходити з дворів, як говорить місцева жителька Ольга Білявцева.
“Всі сидять по домах, всі бояться виходити, тому що стріляють кожен день і люди бояться. Хліба прийшли купили і всі порозходилися, нема ніде нікого”, – каже місцева жителька.
У селі два магазини, вони працюють тільки зранку. Проте, за словами місцевих, в них можна купити все, що треба.
“Свіжий хліб і товари всі свіжі, вистачає нам усього”, – каже пані Ольга.
“Спасибі, привозять хліб, привозять товар, який тобі треба. Привозять м’ясо, сало, курятину, яйця, ти замовив – тобі привезли. Всякі хліб, булочки навіть краще, ніж у Харкові. Я прийшла в один магазин і скупила все, що мені треба”, – додає Валентина Марініна.
Пані Валентина з чоловіком – місцеві уродженці, жили у Харкові, у 2023 році виїхали від обстрілів і повернулися у батьківську хату.
“А як же спокійніше, якщо сюди летить і звідси летить. Дуже неспокійно. Нікуди не ховаюсь і не збираюсь, тому що погріб завалиться. Куди тут ховатися? А виїжджати – я навіть у Краснопілля боюсь поїхати. Там же зупинка – на цій зупинці дуже небезпечно. Вони там літають дронами, ще чимось, і туди летять, і сюди летять. Їдеш і страшно”, – каже жінка.
“То в перші дні як що – і в погріб зразу. А зараз город полемо, а воно стріляє там десь – а, ладно. Звикли вже. Це вам сьогодні повезло, що не стріляють”, – розказує місцевий житель Іван.
“Кожного дня чуємо вибухи, кожного дня обстрілюють. В червні 2022 року був обстріл нашого села, обстріляли фермерське господарство, тюки там погоріли, згоріла ферма, там раніше була. І в нас постраждав клуб – повисипалися вікна, то потріскалося де”, – каже пані Ольга.
Жінка – директорка місцевого будинку культури. Розповідає, що він розташований у будівлі Свято-Миколаївського храму, який звели у 17 столітті.
“Дерев’яний. Хоч і ремонти робили, він так і залишався дерев’яний. В 1930 році церкву закрили й було переобладнано на сільський клуб”, – пояснює пані Ольга.
Всі стіни в храмі були розписані іконами, потім їх зафарбували, але одна з них постійно проявляється, розповідає директорка клубу.
“Як ремонти робили – закрашували, замазували, а він постійно проявляється, не закрашується. Ми в батюшки питали, це – архангел Михаїл”, – пояснює жінка.
До вторгнення при клубі працював народний хоровий колектив. На сьогодні із 10 учасниць залишилося тільки двоє, одна з них – сама пані Ольга.
“Хто виїхав з села, хто помер уже, хто по хворобі вже… Є така жіночка, що дуже боїться їздить. Бажання є, ну боїться”, – додає жінка.
Розповідає, що тепер удвох їздять на репетиції в одне із сусідніх сіл, куди вивезли з клубу апаратуру.
“На цій сцені якраз перед війною, на Новий рік – був у нас останній концерт”, – показує пані Ольга.
Новорічна атрибутика і досі залишається у приміщенні клубу. А після кожного обстрілу тут поступово обсипається штукатурка, каже жінка. Валентина Марініна згадує, що раніше у селі було бурхливе культурне життя.
“З Сум приїздило багато артистів, ми з чоловіком згадуємо, ми ще були маленькими, але я все це пам’ятаю, як приїздили сюди у клуб, як приїздили і прямо на лугу влаштовували на машинах сцену, і на цій сцені виступала філармонія, усякі спектаклі. Все село збиралося, було дуже цікаво, тому що у клубі не поміщалося три села”, – згадує пані Валентина.
Тепер населення села зменшилося більше, ніж на третину, говорить Ольга Білявцева. За її словами, хто виїхав, хто помер. Деякі сім’ї з дітьми залишилися: “Освіта видала дітям ноутбуки. І вони ж онлайн навчаються”.
“Недавно померла жінка, в якої семеро дітей, і вони виїхали в Суми”, – каже пані Валентина.
Пасажирське сполучення у селі таке ж, як було до вторгнення, додає пані Ольга: “В село до нас не заходе маршрутка, ми виходимо туди, на центральну трасу і їздимо маршрутками”.
Є проблема із медичним обслуговуванням, розповідає місцевий житель Іван.
“Колись був тут фельдшер – і то закрили фельдшерський пункт. “Скору” не викличеш – “У вас стріляють”, хоч помирай і все. В мене менший онук тоді, як “скору” викликали, так що було? Кажуть: “Везіть до Краснопілля”. В нього лопнув апендицит. Місяця 2-3 назад. Приїхала потім “скора”, ми ж у 9 казали, а в Краснопілля в 11 привезли”, – каже чоловік.
В цілому, говорить пан Іван, його родина живе звичайним життям – тримають господарство, навідуються рідні.
“Дві корови, тьолка, бичок, кури, гуси. Дочки регулярно мене провідують”, – говорить пан Іван.
Корів, каже чоловік, у селі стало мало, але вони збувати їх не збираються, бо треба ж якось жити. А ось його односелиця пані Валентина говорить, що потреби в її родини невеликі і необхідності тримати господарство немає.
“Ми нічого не тримаємо, тому що небезпечно. Одна кішка бігає, я не знаю, звідки вона прибігла, ось кішку ми доглядаємо. Сім’я там вимерла і вона залишилася”, – пояснює пані Валентина.
В селі старостат організовує роботи по благоустрою, на вулицях косять траву. Раз на тиждень привозять пошту. Ольга Білявцева каже, що їхати звідси не планує ні вона, ні її сусіди: “Нікуди. Будемо сидіть вдома поки”.
suspilne.media
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
13.08.2026 На Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші захисники зупинили чотири ворожі штурми за добу
13.08.2026 Сумські прикордонники завдали точних ударів по зв’язку та позиціях ворогаВІДЕО
13.08.2026 На Сумщині триває підготовка громадян до національного спротиву
13.08.2026 Безпекова ситуація в Сумській області станом на ранок 13 серпня
13.08.2026 У Шостці БПЛА вдарив по багатоквартирному будинку: поранена жінка