“Лісапєд” до бою готовий”: як екіпаж танку Т-72 готує машину до роботи

24.08.2024

“Машина до бою готова”, — говорить механік-водій танку Т-72 Микола з позивним Дєрзкій — військовослужбовець танкового батальйону 22-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Після останніх боєзіткнень, розповідає чоловік, довелося танк ремонтувати. Тепер бойова машина знову на ходу, екіпаж готовий виконувати бойові завдання. Кореспонденти Суспільного були присутніми на останніх випробуваннях перед відправкою на передову.

Микола, має псевдо Дєрзкій родом з Рівненщини, але, говорить, виріс на Миколаївщині, у місті Очаків. У ЗСУ пішов добровольцем після того, як побачив, як війська РФ обстрілюють Миколаївщину. В армії не служив, на гусеничній техніці до війни ні разу не їздив. “В Очакові війна дронів. Якщо спершу артилерією засипали, то зараз вони лише дронами. І засипають не військових, а звичайних людей. Таких як жінки, діти. Сусід з дитинкою дворічною гуляв і на нього був скид. Йому пощастило, що він зачепився за проводи, і відпав заряд. Він залишився живий з дитинкою”, — ділиться Микола.

Микола говорить, перебуваючи тут, дуже сумує за донькою: “Як почалася війна, вона була у Миколаєві, був приліт якраз у квартиру, після того, вивезли з України її, зараз вона в Канаді. Вже не бачив її більш як два роки, майже три, скучаю дуже, але це війна, сподіваюсь скінчиться, все повернеться”.

Микола розповідає, що хлопці дали танку ім’я “Лісапєд”, щоб заплутати ворога. Чоловік говорить, мріє про дві речі: про перемогу і про те, щоб повоювати на американському танку: “Коли я пішов служить, взагалі одразу на Абрамс, дуже хотів на Абрамса, але мені сказали, що тобі для початку достатньо такого, хоча якщо вийде, та буде можливість, то з задоволенням пішов би на Абрамс.Там вже все сучасніше, там все робиться швидше, поки ми націлимося, він вже вистрілив”.

Одесит Ігор з позивним Борзий воює півтора року. Розповідає, що був призваний по повістці в рідній Одесі. Вдома на нього чекає дружина. “Іншого вибору не було, чи в артилерію, чи в танкісти. Погодився на танк, навідником. Жодного разу не служив, на комісію пішов, там кажуть, навідником будеш, кажу буду, пішов навчатись, відучився пару тижнів в Десні. А потім сам почав, як вам сказати, цікавитись, більше стрибати по машині”.

Сам за фахом електрогазозварник, каже Ігор, та за півтора року, що працює на танку, змінювати військову спеціальність не збирається: “Я вже вникнув в нього, вже немає сенсу заглиблюватися в щось інше, якщо я вже знаю цю машину повністю. Можна так сказати, що я кайфую, особливо раніше, зараз вже не дуже, бо вже набридає потихесеньку”.

В перші дні служби, згадує Ігор, був захоплений новою роботою, тож боятися було ніколи. Чоловік впевнений, якщо доведеться зустрітись у прямому бою з російським танком, то їхній “Ліспєд” не підведе: “Були, працювали, звичайно напряму, з закритих позицій в основному, і на пряму виїжджали працювали, але машина на машину, ще не приходилось. Та нічого, все попереду. Звичайно “удєлаєм”, головне, щоб машина працювала, екіпаж у нас злагоджений”.

Командир танку, молодший сержант 22 окремої механізованої бригади Збройних Сил України Дмитро теж одесит, до війни працював водієм, розвозив воду клієнтам, танки бачив в кіно. Тому, добре пам’ятає свій перший танковий бій: “Прилетів нам ПТУР в танчик, я спочатку впав в ступор, буквально десь секунд 30, потім вже розчухався, дав команду їхати, нас ще один догнав, але ми все ж таки живі залишились. Буквально метрів 500 проїхали, але вже не керований був танк, вийшли та пішки вибрались”.

Нині, говорить командир, танк полагодили, відтак машина й екіпаж до бою готові: “Обірвали захист боковий ззаду, й капюшон у нас зламався, зараз відремонтували, система теж трохи потекла, масло. Все замінили відремонтували, поставили на місце, і знову скоро в бій“. В Одесі молодшого сержанта Дмитра чекає мама, дружина і двоє дітей, 12-річна донька та 14-річний син.

Екіпаж востаннє робить перевірку всіх вузлів та агрегатів танку, ще раз перевіряє справність окремих частин машини. Потім вечеря, сьогодні у танкістів у меню український борщ. Наступний день, говорить командир танку, в екіпажа ”Лісапєда” буде нелегким: “Завтра будем виїжджати, завтра у нас буде бій. Слава Україні! Героям слава!”.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: