25.09.2024
Бойовому медику Андрію Горбаню з позивним “Док” 43 роки. Від початку війни він залишив цивільну роботу фельдшера і пішов на фронт, виконувати завдання бойового медика, та за потреби захищати Україну зі зброєю. Про три роки й сім місяців життя на передовій – Андрій Горбань розповів Суспільному.
З 2014 року Андрій Горбань залишив цивільну роботу у центрі небезпечних захворювань і вирушив у зону АТО – надавати допомогу пораненим бійцям. У 2015 повернувся в цивільну медицину, а з початком повномасштабного вторгнення пішов служити за контрактом.
“Був мобілізований, бойовим медиком мене спочатку зробила держава. А у 2022 році, 6 грудня, я підписав контракт зі 155 батальйоном ТРО нашим сумським”, – згадує Андрій Горбань.
Думки про родину на передовій мотивують і додають сили, ділиться військовий. Згадує зустріч з дружиною після першого повернення з фронту.
“Вона перший раз переживала дуже, коли я повернувся, дружина була сивою. А у 2022 році, коли підписував контракт, вона вже знала, що я вже розумію, куди йду та розумію професію. У мене професія одна – фельдшер у цивільному житті, а там наразі – бойовий медик. Надихає до життя, що є сім’я. Що у 2014 році, що зараз”, – говорить чоловік.
Бойовий медик розповідає, за три роки й сім місяців, через його руки пройшло близько 200 військовослужбовців.
“У мене була функція не тільки рятувати, а й лікувати, бо до лікарень було не дістатися ні у 2014, ні зараз”, – каже бойовий медик.
Бойові медики для російських військовослужбовців – це така ж мішень, як усі інші солдати, додає Андрій. Згадує випадок, який вразив і здивував.
“Це було у 2014 році. Нас було 22 людини – це екіпажі машин, охорона наша, вони периметр охороняють, коли ми вийшли на позиції й прилетів пакет “градів”, попадав між нами. Машини були пошкоджені, там радіатор пробило осколком, там стекло, а з людей ніхто не постраждав. Тільки одна контузія була в одного військового з 22-х, середньої тяжкості. А всі були цілі”, – каже чоловік.
Андрій служить на Донецькому напрямку. Говорить, його мета – здобути перемогу та помститися за полеглих побратимів і брата Олександра.
“Найстрашніше було, що брат загинув, який теж сам пішов служити. Найскладніше на війні, коли на твоїх очах товариші гинуть. Із тими, що у 2014 служив, доки війна не почалась, ми раз на рік зустрічалися на кладовищі… Там просто наші хлопці лежать. У мене мрія, щоб закінчилась війна закінчилась і ми, як завжди зустрічалися і жили своїм життям”, – додає чоловік.
Кілька місяців тому, каже Андрій Горбань, отримав відзнаку за професіоналізм та милосердя – Орден Святого Пантелеймона.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
25.09.2024 Вночі на Сумщині збили 7 “Шахедів”
25.09.2024 Дієві поради сумського кардіолога: як правильно харчуватися, аби бути здоровим
25.09.2024 Сумчани беруть участь у тенісних турнірах в Ужгороді та Луцьку
25.09.2024 У Сумах водій з ознаками сп’яніння скоїв ДТП та залишив місце події