10.10.2024
Повномасштабна війна призвела до зростання потреби українців у психологічній допомозі. Лише за попередніми прогнозами, через вплив війни такої підтримки різного ступеня інтенсивності потребуватимуть близько 15 млн людей. Серед них майже 2 млн військових та ветеранів, 7 млн людей старшого віку, близько 4 млн дітей та підлітків. Про це йдеться на сайті МОЗ.
Маскування під різні захворювання, зниження працездатності, погане самопочуття – так у людей проявляються психічні захворювання. До Дня ментального здоров’я Суспільне поспілкувалося з фахівцями і пацієнтами, щоб дізнатися, як долати депресію, тривогу і стрес.
Сумчанину Богдану – 31 рік. Перші симптоми психологічного нездоров’я він відчув ще близько 10 років тому. Потім вони накопичувалися. Після втрати близької людини ситуація загострилася. Розповідає: симптоми маскувалися під біль у серці, підвищений тиск, оніміння кінцівок, запаморочення і проблеми з диханням.
“Мені ставили неіснуючі діагнози (одразу для глядачів, яким ставлять “ВСД”, цього діагнозу не існує, це дорога до психолога). З 2018 року я почав обстеження тіла, досліджував все від серця до мозку в Києві, Харкові і Сумах, і тільки кілька років тому мені поставили діагнози: депресія, панічні атаки і тривожний розлад”, — ділиться чоловік.
Психіатр призначив Богдану ліки, у тому числі антидепресанти. Зараз його стан покращився, але працювати, говорить чоловік, є над чим, тому відвідує психолога. Для подолання психологічних проблем, вважає, важливий комплексний підхід: “Депресія, панічний розлад – це наслідки вашого мислення. Це накопичений стрес і ваше мислення. Якщо ми просто п’ємо антидепресанти і при цьому ні праці з психологом, ні фізичних вправ – ми своє життя не змінюємо. Припинимо пити ліки – все повернеться”.
Психологиня, що працює з Богданом, говорить: під впливом подій, що відбуваються в Україні останні два роки, людей, що звертаються по допомогу, стало значно більше. Вони приходять в рамках програм або приватним способом. Психолог робить попередню діагностику, використовуючи тести на депресію і тривогу, і за потреби – радить пацієнту звернутися до психіатра. Психічні хвороби, говорить Наталія Мардело, часто потребують роботи мультидисциплінарної команди: психіатра, психотерапевта чи психолога та інших спеціалістів. Одне з питань, з яким нині звертаються сумчани, — проблеми адаптації.
“Жінка сумчанка виїжджала під час війни в 2022 році за кордон, потім поверталася і була на реабілітації. У неї стан лишився той, який був, коли вона їхала за кордон. Ті страхи лишилися, вона повернулася і сказала: мені там зле. Деякі психологічні пристосування відбулися у людей, які не виїжджали, люди адаптуються, шукають ресурс. Проблема з тими, хто виїжджав за кордон”, — пояснює психологиня
Віктор з минулого року несе службу в лавах Збройних Сил. Чоловік говорить: психологічні проблеми – частий супутник його побратимів, а боротися допомагає спроба зберегти повсякденні ритуали навіть у військових буднях.
“Проблеми зі сном, депресія, тривога, бувають флешбеки – багато чого. Стараємося жити нормальним життям, не як військові”, — говорить Віктор.
Психологічні тренінги для військовослужбовців регулярно організовує психолог Анна Тимченко. Допомагає стабілізувати психологічний стан військовим і їхнім родинам. Жінка говорить: дотримується принципу “якщо військовий на війні – вся родина на війні”.
“Зараз вже так змінилося ставлення до психологів. Приходять охоче. Є такі, кого приводять мами, дружини. Чому б і ні? Працюємо парами, в трійках, в четвірках. Зачасту це ПТСР. Травми, які вони отримують в умовах бойових дій, накладають відбиток. Тут комплекс всього: проблеми зі сном, проблеми в стосунках, труднощі з адаптацією, дитячо-батьківські стосунки”, — пояснює фахівчиня.
В центрі учасників бойових дій організовують цикл занять за проєктом “Спільнота психологічної підтримки”. Зараз, наприклад, Віктор та його побратими освоюють інструменти психологічної самодопомоги. Ті, хто досі не дійшов до психолога, мають самотужки зберігати себе в ресурсному стані, говорить Наталія Мардело.
“Якісь заняття спортом, танцями, все те позитивне, що підтримувало людину раніше. Кожна людина має свій ресурс: комусь з’їсти шоколадку, комусь поплавати в басейні, комусь потанцювати, фільм подивитися, на природу сходити. Ресурс кожен шукає свій, головне робити це систематично. Ще дихальні вправи: дихати по квадрату, дихати повільно, під музику”, — радить психологиня.
Сумчанка Анна Мартиненко ділиться: останні роки відчуває підвищену напругу і стрес. Для зменшення їх проявів дівчина обирає заняття стретчингом: “Саме стретчинг допомагає розслабитись, зняти стрес. Ти почуваєш себе набагато краще. До тренування ти напружений, а в процесі ти розслабляєшся, відчуваєш спокій, гармонію”.
Аліна Партала проводить групові заняття зі стретчингу, тренує сумчан у тренажерній залі, а також викладає дітям хореографію. Вважає, що спорт допомагає взяти стрес під контроль як їй самій, так і клієнтам: “В момент тренування виробляється гормон щастя, що допомагає знизити стрес, накопичений за той чи інший період часу. Іноді людям хочеться потягати важкого або побігати, або спокійного. Якщо спокійного — то це стретчинг, пілатес, мобіліті. Хочеться інтенсивного – це тренажерна зала, кросфіт, функціональне тренування. Обираєш за своїм станом”.
Художниця Любов Ярцова розповідає: на початку повномасштабного вторгнення зрозуміла, що її спосіб подолання напруги – творчість, а саме малювання і вишивка. Пізніше жінка пройшла спеціальні курси, що навчили її роботі з людьми, що постраждали від війни.
“Коли з’явилась можливість вийти в місто і долучитися до людей, ми почали робити зустрічі, де проводили арт-терапію для людей, що не виїхали. Коли ти працюєш руками, важливо, що мозок відключається, і яскраві кольори наповнюють тебе. Ми використовуємо і гуаш, і акрил, і акварель, пензлі, мочалки, вушні палички. Основне – людина відпочиває”, — розповіла Любов Ярцова.
Арттерапія підходить людям будь-якого віку, говорить художниця, однак більш відкритими для перенесення на папір своїх емоцій часто виявляються діти. Міжнародне дослідження, проведене у рамках четвертого Саміту перших леді та джентльменів, показало, що 89% дітей знають щонайменше про одну війну, що триває у світі. Водночас в Україні, Японії, Сербії і Туреччині війна та пов’язані з нею небезпеки домінують серед занепокоєнь дітей. Кожна четверта дитина в Україні постраждала від прямого впливу війни, йдеться на сайті Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”.
Шкільний психолог Наталія Данилевська говорить про свої спостереження за дітьми, у тому числі евакуйованими з прикордоння: “Найбільша проблема, яку вони висловлюють і батьки теж, це обмеження спілкування і нестача соціалізації для дітей. Багато часу займає телефон, смартфон, ігри і програми. Спілкування опосередковане через гаджети — це тривожність більшість у дорослих. Страх присутній, але більшість (однозначно, не всі, але більшість) говорять, що навчились його долати”.
Наталія Данилевська радить: для підтримки дітей варто не відкладати життя, будувати разом плани на майбутнє і не забувати мріяти. Психологи сходяться в думці, що основні дослідження наслідків колективної травми українців та довготривалий вплив військових дій на соматичне здоров’я – ще попереду. На сайті Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” є перелік телефонних номерів, за якими можна отримати психологічну консультацію, а також вправи для психологічної самодопомоги.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
21.11.2024 За ніч і ранок зафіксовано 26 вибухів у двох громадах Сумщини
21.11.2024 На Сумщині відмінили аварійні відключення. Продовжують діяти погодинні
21.11.2024 Який стан постраждалих сумчан унаслідок ракетного удару 17 листопада
21.11.2024 У Сумах затримали сп’янілого водія BMW
21.11.2024 “Мріяла стати криміналістом”: однокласники загиблої у Сумах Анастасії Боровик розповіли про дівчину