Будинки в постійне користування: як облаштувалася багатодітна родина переселенців на Сумщині

14.07.2025

Багатодітна родина Наталії Рудики мешкала у прикордонному Краснопіллі. Коли обстріли з боку РФ почастішали, жінка разом із чоловіком і дев’ятьма дітьми була змушена залишити дім. Спочатку переїхали до Сум. А понад пів року тому отримали в постійне користування нове житло в одному з сіл Нижньосироватської громади.

У модульному будинку ми познайомилися з тринадцятирічним Данилом Гусєвим, у цей час він прибирав у хаті. Каже, що у великій родині кожен має свої обов’язки. Найстаршому, говорить, 19 років, найменшій — два.

Родина переселенців у модульному містечку, Нижня Сироватка, Сумська область, 2025 рік. Суспільне Суми

“Наймолодша — сестричка. Її звати Оля. Другий — Нікітка, він трохи старший Олі. Тоді — Максим, Артем, Дамір. П’ятеро молодших, а з старших — Діана сестричка, Давид, я, Денис і Діма, але він наразі не вдома”, — сказав Данило.

У Нижній Сироватці, каже хлопець, набагато спокійніше. Тут вони збудували альтанку, лавочки — є де відпочити.

“Увечері там можна збиратися і гуляти. Коли ми жили в Краснопіллі, біля нас дуже близько прилетіло в парку. Ми там часто гралися, але, коли влучив “шахед”, там стало дуже небезпечно. Уламки часто літали. Кожен день було чути вибухи. Тут спокійніше набагато”.

Хлопець згадує, як ще до обстрілів ловив рибу у Краснопіллі, купався у ставку. Тепер, каже, теж бувають на водоймі.

“Я пам’ятаю, карася спіймав. Кілограмів три-чотири там було і купатись ми ходили, тут також багато риби, але вона така маленька. Ставок, в нас ось тут дуже близько все. Тут лікарня, садочок, сільська рада, школа”.

Мама Данила — Наталія Рудика тримає на руках дворічну Олю. Розповідає, що коли в Краснопіллі стало небезпечно, довелося рятувати дітей. Квартира була пошкоджена, тому вирішили поїхати. Нині, понад пів року мешкають у модульному будинку.

“Три кімнати: дві дитячих і доросла. Проживали у Сумах, квартиру винаймали і там був приліт. Дев’ять моїх і хрещеник. Переживали за життя дітей, ховалися. У нас під будинком був погреб, було дуже гучно там. Воно віддавало і діти лякаються дужче в погребі, ніж в будинку. Ми ховалися між двома стінами, чоловік зараз у Краснопіллі мамі допомагає — городи, сіно”, — розповіла Наталія Рудика.

“Коли переселенці заїжджають, наша робота — взяти їх на облік видати родині довідку ВПО. Від початку повномасштабного вторгнення у нас працює 2 спеціалісти. Ми прийняли майже півтисячі людей. Плюс ті, що реєструвались по “Дії” і нині у нас 767 ВПО”, — повідомила Суспільному Олена Войтенко, начальниця відділу соціального захисту населення Нижньосироватської сільради

У модульному містечку нині проживає 64 переселенці із прикордонних громад, розповідає голова Нижньосироватської громади В’ячеслав Суспіцин.

“Вони не знімають ці будиночки. УВКБ ООН надав будинки в постійне користування. Тут немає орендованих будиночків. Де є будинки, які можуть бути використані для проживання людей, вони там живуть. Якщо десь придатний будинок і він чийсь зателефонували, поспілкувалися і люди заїхали та живуть без жодних оренд”, — сказав В’ячеслав Суспіцин.

Переїхали в нашу громаду люди з Краснопільської громади, Білопільської, Миропільської. Вони покупували будинки, живуть вже тут. Багато живе, що придбали будинки. Ну десь приблизно до 10 будинків. Ми маємо допомагати всім.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМThe post Будинки в постійне користування: як облаштувалася багатодітна родина переселенців на Сумщині first appeared on Сумські Дебати.

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: