Суми занурюються в енергетичний колапс, люди сидять без світла по 30 годин

09.02.2026

Завтра, 10 лютого, жителів Сумщини знову чекає випробування темрявою. НЕК «Укренерго» спустила нові ліміти, а «Сумиобленерго» обіцяє графіки вимкнень. Офіційно — по 16 годин без електрики. Але для тисяч родин ці цифри звучать як знущання, адже реальна картина набагато страшніша. Місто поступово сповзає в енергетичну прірву, де наявність струму хоча б три години на добу — це вже розкіш.

Поки на папері малюють черги та години, в реальності сумчани стикаються з повним блекаутом. Ситуація критична: люди залишаються відрізаними від цивілізації не на обіцяні графіком години, а на цілу добу й більше.

Яскравим і водночас моторошним прикладом . Журналісти поспілкувалися з чоловіком, який прийшов грітися та заряджати гаджети до «Пункту незламності», облаштованому в звичайному тролейбусі. Його слова шокують: у його будинку світла немає вже 32 години поспіль!

«Розрядилися вже всі акумулятори, насос не качає воду, жити стає просто неможливо», — зізнається чоловік. І він не один. Таких історій з кожним днем стає все більше. Без електрики зупиняються насоси, зникає вода, холонуть батареї. Квартири перетворюються на бетонні пастки.

«Сумиобленерго» продовжує публікувати розклади, де обіцяють вимкнення «лише» по 16 годин (що саме по собі вже важко). Проте мешканці бачать інше: світло вмикають хаотично, на короткі проміжки, або не вмикають зовсім.

Чи винні в цьому місцеві енергетики? Не зовсім. Звинувачувати диспетчера, коли горить підстанція — безглуздо. Причина кризи — не в кабінетах обленерго, а в російських ракетах та дронах. Ворог методично, день за днем, добиває енергетичну інфраструктуру України і Сумщини зокрема. Удари фіксували навіть цієї доби, про що офіційно повідомило Укренерго.

Ремонтні бригади працюють на межі людських можливостей, ледь не цілодобово латаючи мережі під загрозою повторних обстрілів. Але фізику не обдуриш: якщо обладнання знищене, графік його не замінить.

Наразі енергетикам вдається робити неможливе — тримати на плаву критичну інфраструктуру. Лікарні, поліція, органи влади залишаються зі світлом. Але ціна цього — повна зупинка нормального життя для решти.

Економіка регіону руйнується кардинально. Малий бізнес, який не тягне генератори, зачиняється. Виробництва зупиняються. Енергетична криза — це прямий наслідок війни, і найстрашніше те, що ніхто не береться прогнозувати, чим і коли це скінчиться.

Сумчанам залишається лише готуватися до найгіршого, заряджати павербанки (поки є можливість) і сподіватися, що завтрашні 16 годин темряви не перетворяться на чергові 32.