23.04.2026
Напередодні 40-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС продовжує реалізацію інформаційної кампанії, присвяченої героям-ліквідаторам. Попри щоденні ворожі обстріли та складні виклики сьогодення, відомство не лише гарантує безперебійне фінансування соціальних виплат, а й докладає зусиль для збереження історії про подвиг місцевих жителів.
У Пенсійному фонді наголошують, що їхня сучасна діяльність ґрунтується на глибокій повазі до людей, які в 1986 році захистили світ від масштабної радіаційної загрози.
«Для нашої команди забезпечення виплат та соціального захисту чорнобильців — це набагато більше, ніж просто щоденна робота. Це наша щира форма вдячності, турбота про людей, які віддали своє здоров’я заради майбутнього, і данина глибокої поваги їхнім родинам», — зазначають у Головному управлінні ПФУ в Сумській області.
Загалом у ліквідації наслідків аварії взяли участь понад 400 тисяч українців. Серед них — близько тисячі мешканців Роменщини: військовослужбовці, працівники різних підприємств (МРВ ВС, БДУ-2а, АТП-15948, РКВТО «Талан») та медичних установ. Одним із тих, чия фахова робота врятувала життя тисячам інших ліквідаторів, був Микола Іванович Бруяка.
Він народився 29 травня 1940 року в селі Червоний Ранок на Кролевеччині. Після закінчення Мутинської середньої школи та навчання у Харківському медичному інституті, з 1963 року працював санітарним лікарем Роменської санітарно-епідеміологічної станції (СЕС). Згодом, у 1968–1972 роках, керував Роменським медичним училищем, а протягом наступних майже 30 років (з 1972 по 2001 рік) обіймав посаду головного державного санітарного лікаря міста Ромни.
У період з 21 по 30 червня 1986 року Микола Бруяка очолював п’яту вахтову бригаду санепідемслужби Сумської області, яка працювала безпосередньо в 30-кілометровій зоні відчуження. Головним завданням бригади було недопущення спалаху масових інфекцій в екстремальних умовах. Результат їхньої роботи був еталонним: за час вахти не допустили жодного випадку харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій серед працюючого контингенту.
Цей подвиг Микола Іванович розділив зі своїми найріднішими людьми. Разом із ним наслідки аварії пліч-о-пліч ліквідовували його дружина Валентина Іванівна (завідувачка бактеріологічної лабораторії Роменської СЕС) та син Олександр Миколайович (лікар-вірусолог Сумської СЕС). Ціла родина медиків стала живим щитом для інших.
Наслідком роботи у зоні підвищеної радіації стала втрата здоров’я. У 2001 році громада гідно оцінила заслуги Миколи Івановича, надавши йому звання Почесного громадянина міста Ромни. Видатний лікар пішов із життя 24 квітня 2013 року.
Сьогодні Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області продовжує опікуватися кожною родиною ліквідаторів, вдовами та ветеранами, гарантуючи їм повний соціальний та матеріальний супровід. В установі підкреслюють, що надійний фінансовий тил є ключовим пріоритетом у їхній роботі:
«Безперебійне призначення пенсій, вчасні соціальні виплати та уважне ставлення до потреб чорнобильців — це наш спосіб гарантувати вам стабільність і матеріальний спокій у ці буремні часи. Ми беремо на себе ці клопоти, щоб ви могли відчувати безпеку».
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
23.04.2026 Російський дрон убив водія “швидкої”, який рятував людей: трагічна історія з прикордоння Сумщини
23.04.2026 Майже 100 ударів за добу, є загиблі: Сумщина пережила одну з найтривожніших ночей
23.04.2026 Частина Сумщини знову в темряві через удари ворога: «Укренерго» б’є на сполох і просить вимкнути електроприлади
23.04.2026 12 автобусів, одна перевірка і великі компенсації: транспорт у Лебедині “під контролем”