Громади майже немає, а “шопінг” триває: як чиновники Миропілля витрачають сотні тисяч гривень в евакуації

03.05.2026

Уявіть собі картину: громада знаходиться в зоні активних бойових дій, частина територій взагалі в окупації. Практично кожен будинок понівечений або знищений ворожими снарядами, а люди давно розкидані по різних куточках країни в пошуках безпеки. Здавалося б, у такій трагічній ситуації місцева влада мала б оптимізувати всі процеси, а самі посадовці — знайти собі нове застосування, адже в Україні зараз тотальна нестача робочих рук. Але тільки не керівництво Миропільської сільської ради.

Перебуваючи в затишній евакуації, ці невтомні трудівники продовжують жити так, ніби нічого не сталося, та… активно “пиляти” тендери на Прозорро. Тільки за початок 2026 року вони встигли накупити товарів і послуг на сотні тисяч гривень.

Золотий офіс для віртуальної сільради

Поки Миропілля виживає під щоденними обстрілами, евакуйована сільрада не відмовляє собі в комфорті. Чиновники орендують нежитлове приміщення за кругленьку суму — 263 520 гривень! Звісно, порожні столи — це не солідно, тому на 30 000 грн було замовлено технічне обслуговування та ремонт офісної техніки. Додамо сюди 14 000 грн на “офісне устаткування та приладдя”, понад 9 000 грн на канцелярію, і ще трохи на миючі засоби. Треба ж евакуйованим посадовцям тримати свої робочі місця в ідеальній чистоті, поки вони героїчно перекладають папери з однієї стопки в іншу.

Елітні юристи та подорожі в нікуди

Якщо ви думали, що на облаштуванні офісу цей аукціон небаченої щедрості закінчився, то тримайтеся міцніше. Сільрада без села замовила “юридичні послуги” аж на 96 000 гривень. З ким вони збираються судитися в евакуації — загадка природи.

А ще чиновники, очевидно, дуже багато їздять. Інакше як пояснити постійні закупівлі пального? Майже 39 тис. грн на дизель, понад 19 тис. грн на нафтопродукти, ще 8,6 тис. на паливно-мастильні матеріали, а також скраплений газ, антифриз, страховка та запчастини для авто на додачу. Мабуть, регулярні патрулювання віртуальних вулиць знищеного села вимагають завжди повного бака.

Ілюзія бурхливої діяльності

Щоб ніхто не сумнівався, що сільрада “працює”, чиновники оплатили інтернет за 10 тисяч, послуги телефонного зв’язку за 17 тисяч та хостинг сайту за 6 тисяч гривень. Також не забули прикупити апаратний ключ безпеки за 1,4 тис. грн та передбачити кошти на ритуальні послуги (понад 9 тис. грн загалом).

Все це створює чудову ілюзію безперервної роботи. Тільки от є один нюанс: окрім цих закупівель, держава продовжує щороку витрачати мільйони гривень на заробітні плати усього цього апарату.

Зараз український бізнес б’є на сполох через кадровий голод, на заводах і підприємствах бракує рук. Їм би можна було запропонувати реальні робочі місця, де вони приносили б справжню користь економіці. Але давайте будемо відвертими: хто ж у здоровому глузді добровільно відмовиться від теплого крісла, стабільної державної зарплати і можливості безкінечно проводити тендери на скріпки, коли можна просто імітувати управління тим, чого, на превеликий жаль, вже фактично немає?