24.07.2014
Олексій Братушка. 38 років, приватний підприємець, місто Суми. Загинув на Інститутській 20 лютого 2014
«В січні, як все почалося на Грушевського, я відчував, що маю його втримати… Бо не повернеться… В лютому не послухався, сказав: «Батя, не роби з мене пацюка. Я буду через два дні». Обіцянку виконав… Через два дні його й привезли… В труні…», — згадує батько Олексія Братушки Сергій Федорович.
Олексій не раз їздив до Києва, але був там тільки в найгарячіші періоди. Коли ситуація заспокоювалася, повертався. Коли Олексій побачив в новинах побоїще 18 лютого, одразу почав збиратися до Києва. Знаючи, що на в’їзді до столиці виловлюють потенційних демонстрантів, одягнув не камуфляжний, а цивільний одяг, не взяв з собою навіть рюкзака.
Маршрутки довго не випускали з Сум, в Лубнах їх довго перевіряло ДАІ, але мовчазного Олексія без речей ні в чому не запідозрили. Пізно ввечері 19 лютого він подзвонив київській подрузі Ані з вокзалу. Запитав, як добратись до Майдану?
«Я кажу йому: «Льоша, метро не працює, давай краще до нас, вранці 20-го разом підем», — згадує вона. — А він відповів, що вночі якраз найнебезпечніше. Вранці підтягнуться кияни, тому йому потрібно бути там зараз. І пішов пішки».
Аня розмовляла з ним всю дорогу. Боялася, щоб Олексія не перестріли тітушки, які полювали в центрі Києва. Через півгодини він вже був на Хрещатику. Знайшов земляків, але 36-а Сумська сотня стояла посеред Майдану. Тому Братушка записався до Львівської сотні, яка була на передовій. «Ми знали, що він буде не там, де бутерброди розносять, а там де кулі свистять…» — зітхає сестра Ольга.
Зранку Аня знову вмовляла Олексія піти перепочити, але марно. Весело відповідав він і на дзвінки батька: «Все добре, я під годинником. Не переживай». Востаннє батько і син поговорили о 8-25. Більше його телефон не відповідав…
Далі був досить дзвінок слідчого: «Ваш син загинув, звертайтесь в інформаційний центр». І два дні пошуків. Як виявилося, телефон Олексія знайшли в іншого загиблого. Спочатку це дало надію, може поранений? Шукали на Майдані, в Михайлівському, зверталися по телебаченню — марно.
22 лютого сестра Героя Небесної Сотні Ольга знайшла його тіло серед невпізнанних загиблих в Київському морзі. Наскрізне поранення в груди на виліт. Загинув на Інститутській. Лікарі сказали, що він навіть не зрозумів, що сталося — миттєва смерть…
Герой Небесної Сотні народився 10 квітня 1975 року. Закінчив Сумській державний університет. На життя заробляв перевезеннями. В Олексія було хобі. На вихідні він брав рюкзак і вирушав у піші походи на десятки кілометрів. Подорожувати любив сам. Ходив не дорогами, а тільки за компасом. Знав всі пам’ятні місця Сумщини.
Олексій Братушка — єдиний боєць Небесної сотні з Сумської області. В нього залишилася мама-інвалід, 13 річна донька, а також маленький син Олександр. Коли батько загинув малюку виповнилося тільки десять днів.
Родині Героя Небесної Сотні можна допомогти через картку ПриватБанку: 5168 7572 3086 8681, отримувач Шевель Ольга Сергіївна.
джерело Небесна правда
Інші новини:
26.04.2024 Міністру, якого підозрюють у земельних схемах на пів мільярда на Сумщині, обрали запобіжний захід
26.04.2024 Скільки на Сумщині відновлено квартир і будівель за програмою “єВідновлення”
26.04.2024 Фортепіанний дует із Шостки відзначився на конкурсі “Global Art”
26.04.2024 Конотопські спортсмени стали переможцями чемпіонату України з футболу
26.04.2024 Роменські бійці відзначилися на чемпіонаті України