11.12.2014
У листопаді до дніпропетровської клінічної лікарні №6 у важкому стані, з підозрою на «пухлину шлунку», доправили бійця зі Східного фронту. Це був сержант Юрій ГОРШКОВ із 27-го Сумського ракетного артилерійського полку…
Він родом із села Москалівка Роменського району. У війську – від березня, з першої хвилі мобілізації. Командир розрахунку реактивного комплексу «Ураган». Побратими-артилеристи говорять про сорокарічного Юрка як про доброго, душевного, надійного чоловіка. З якогось часу сержант став скаржитись на болі у шлунку. Втім країна воювала, сумські артилеристи постійно були «на бойових, відтак Юрій Горшков намагався не обтяжувати бойовий підрозділ ще й своїми «болячками». Ковтав пігулки — тамував біль. Поки стало нестерпно…
Зауважимо, два місяці тому в Юрка народилась найменша доня, і бійця на кілька днів відправили на побувку додому, заодно мав показатись лікарям. Тут, у тилу, обстеження-гастроскопію хлопець таки пройшов, власне, на тому і все. До лікаря не потрапив — закінчилась відпустка. Наполягати ж на її продовженні не став. Навпаки, надто відповідальний Юрко переживав за побратимів, рвався назад, на фронт…
Наразі артилерист у Дніпропетровському онкодиспансері: після курсу променевої терапії йде підготовка до важкої операції із видалення пухлини. Кошти на обстеження та перший етап лікування сержантові Горшкову зібрали дніпропетровські волонтери…
Як так сталось, що сумська медична комісія, котра під час березневої мобілізації перевіряла стан здоров’я вояків, прогледіла немаленьку ракову пухлину? Як таке можливо, що на тривалі скарги бійця про болі в області шлунку не було уваги від військових медиків? І чому на лікування онкохворому артилеристу гроші шукають волонтери, а не – як це повинно бути — військове відомство?! Ці питання до Міноборони далеко не риторичні. І, напевно, по факту будуть службові розслідування.
«Але поки бюрократична машина розвернеться на правильний курс, хлопця треба рятувати, причому рятувати не гаючи часу,- зауважує координатор «Громадського фонду «Суми»//допомога пораненим» Ольга ЗІНЧЕНКО. – У родині Горшкових дуже скромні статки: троє дітей (найменше — немовля), літня хвора мати, у якої Юрко єдиний годувальник. Живуть у сільській глибинці, де заробітки мінімальні, і люди виживають лише завдяки підсобному господарству. Словом, закликаємо земляків об’єднатись заради порятунку людини. Нашого захисника, героя-артилериста».
Ваші пожертви перераховуйте:
картка ПриватБанку 5168 7572 8046 2922
Горшков Юрій Миколайович
Інші новини:
19.04.2024 Шосткинка, що втратила сина захисника, купує дрони і допомагає ЗСУ
19.04.2024 З Охтирки відправили гуманітарний вантаж Харківщині
19.04.2024 На Сумщині внаслідок обстрілів пошкоджені житлові будинки, пилорама та техніка
19.04.2024 Воїн із Шостки Віталій Шумей, який проходив лікування на Чернігівщині, заговорив
19.04.2024 По Свеській громаді скинули 4 бомби