30.09.2023
Досліджують онкологію, інсульти, інфаркти, цукровий діабет та інші захворювання — з цього складається робота лабораторії молекулярно-генетичних досліджень Медичного інституту СумДУ.
Основне завдання лабораторії — виявлення генетичних факторів захворювань.
“Якщо створити генетичний паспорт людини, то ми можемо виявити схильність людини до тих чи інших захворювань. І вона обізнана та озброєна знаннями, що у неї висока ймовірність розвитку інфаркту чи інсульту. Людина може планувати свій спосіб життя таким чином, щоб уникати інших факторів впливу на організм та вести здоровий спосіб життя”, – пояснює завідувачка кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології СумДУ Вікторія Гарбузова.
Матеріали, за допомогою яких проводять дослідження, зберігають у спеціальному холодильнику.
“Ми виділяємо ДНК із крові, із букального епітелію, з щічки збирається — внутрішньої поверхні щоки. І із гістологічних препаратів. Тому що, наприклад, онкохворі, коли у них беруть аналіз на гістологію — виявити який тип пухлини. Ці препарати зберігаються, ми потім можемо їх брати, виділяти з цих препаратів ДНК, і досліджувати ті фактори генетичні, які нам цікаві”, – говорить Вікторія Гарбузова.
Однією з проблем на початку повномасштабного вторгнення було відключення електроенергії. Так було втрачено частину матеріалу, що збирали протягом десяти років.
“Ми зберігаємо свої зразки в холодильнику, якщо світло вимикали на достатньо тривалий час, то кров, яку ми зберігали, розморожувалась. ДНК не настільки стабільна, руйнуються молекули й цей матеріал вже непридатний для досліджень”, – каже Вікторія Гарбузова.
Лабораторія не належить до медичного закладу, тож безпосереднього доступу до пацієнтів вона не має. Найскладніший етап роботи, говорить Вікторія Гарбузова, зібрати матеріал. Цьому сприяють аспіранти.
“Аспіранти це часто лікарі, які вже працюють. До прикладу, в неврологічному чи онкологічному відділеннях. Вони безпосередньо працюють з пацієнтами. Інколи люди хворі саме на те захворювання, яке ми вивчаємо і дають дозвіл на забір свого матеріалу: крові чи букального епітелію”, – говорить завідувачка кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології СумДУ.
Задля виконання одного популяційного дослідження інколи необхідні матеріали понад 600 осіб. До прикладу, аспірант Ярослав виконує у лабораторії дисертаційне дослідження.
“Я визначаю ризик того, що у майбутньому у людини може розвинутися пухлинний процес. На основі таких даних як генотип пацієнта, його стать, вік та інші фактори схильності до цього захворювання”, – пояснює аспірант кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології СумДУ Ярослав Чумаченко.
Крім досліджень у лабораторії, Ярослав працює лікарем-лаборантом у Сумській дитячій обласній лікарні.
“Я хочу продовжувати свою наукову діяльність при кафедрі та займатися дитячою онкологією”, – додає Ярослав.
Під час роботи з матеріалами, необхідно мати пильність, зазначає Вікторія Гарбузова: “Мікролітрами працюємо з деякими пробірками. Іноді туди капаєш каплю, і ти цієї краплі не бачиш. Не можеш якось оцінити є там речовина чи немає”.
Для того, аби підібрати температуру та концентрацію реактивів, інколи потрібні місяці, говорить аспірант Ярослав.
“Найважче — це не втратити ентузіазм. Дуже важливо, щоб ти “горів” цим, щоб ти хотів займатися наукою. Дуже часто так буває, що з якихось причин не виходить дослідження, не налаштовується методика. В мене таке було дуже часто. Це демотивує, коли ти стараєшся і в тебе не виходить. Але потрібно пам’ятати, що ти науковець, дослідник, займаєшся таким, чим у світі ще до тебе ніколи ніхто не займався. І зрештою ти зробиш якесь наукове відкриття”, – каже аспірант.
У лабораторії використовують метод полімеразної ланцюгової реакції, що складається з трьох основних етапів. Для кожного з них є окремий бокс. У першому — виділяють фрагменти ДНК, другому — збільшують їхню кількість, третьому — візуалізують результати за допомогою методу електрофорезу.
Одне з останніх досліджень у лабораторії стосувалося ішемічного інсульту. В результаті, була створена математична модель, що дозволяє прогнозувати його ризик розвитку у пацієнтів.
“Частина результатів наших досліджень мають вихід у практичну площину. Тобто лікарі можуть використовувати наші рекомендації для встановлення ризику у своїх пацієнтів”, – говорить Вікторія Гарбузова.
Загалом перші результати досліджень, зроблені у лабораторії, були отримані у 2012 році. З того часу понад 15 студентів займали призові місця на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт.
“За цей час, поки існує наша лабораторія, тут захищено понад 20 кандидатських дисертацій, дві докторські дисертації. Тут постійно працюють науковці нашого інституту. Це аспіранти, докторанти, викладачі. Думаю, найбільшим надбанням лабораторії є те, що тут постійно працюють студенти. Студенти власними руками можуть виконати дослідження, і потім презентувати їх на конкурсі”, – пояснює Вікторія Гарбузова.
Студентка кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології СумДУ Юлія Скибчик говорить, що захопилася біологією з дев’ятого класу. Згодом вирішила обрати відповідну спеціальність.
“Потягнуло в медицину. У лабораторії подобається багатоетапність процесів. Для того, щоб провести один дослід потрібно побувати і на ампліфікації, і на електрофорезі. Коли вступила до медичного, то зрозуміла, що не помилилась — це моє покликання.”, – зазначає Юлія Скибчик.
suspilne.media
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
09.05.2024 Вночі та зранку росіяни здійснили 6 обстрілів Сумської області
09.05.2024 Антикорупційний суд заарештував високопосадовця, який причетний до заволодіння землею в Сумській області
09.05.2024 Підприємців Сумщини запрошують до участі в аукціоні
09.05.2024 «єВідновлення» на Сумщині: відновлено 42 квартири та 15 будинків
09.05.2024 У центрі Сум авто збило дівчину на переході