25.04.2024
В історії формування сучасної української діаспори можна виокремити три значні хвилі масового переселення з України. Перша з них охоплює період від останньої чверті XIX століття до початку Першої світової війни, друга — міжвоєнний період, а третя — після Другої світової війни. Після здобуття незалежності України розпочалася нова хвиля української еміграції, яка часто називається четвертою.
Слід констатувати, що наразі ми є свідками п’ятої хвилі української еміграції, при чому однієї з найбільш масових. Сьогодні портал української діаспори Стожари розповідає вам про позитивну сторону цього явища — українців, які, перебуваючи за кордоном, зробили значний внесок у світову культурну спадщину, підтримавши імідж України.
Українська діаспора у світовій науці
Українська діаспора завжди зберігала зв’язок з рідним краєм і вважала результати своєї діяльності важливим внеском не лише на користь держави, де вона перебувала, але й частиною творчого потенціалу українського народу. Юрій Котермак-Дрогобич, Олександр Смакула, Олекса Біланюк, Зіновій Храпливий, Полікарп Герасименко та багато інших вчених і винахідників, імена та роботи яких знають та цінують і сьогодні, залишили значний слід у світовій науці.
Українська діаспора у світовому мистецтві
Багато українських митців історично були вимушені емігрувати за кордон через авторитарну владу СРСР, яка цілком обмежувала їх як артистів.
Одним із найвідоміших українських митців діаспори є Василь Кандинський. Він став піонером абстракціонізму в Європі й великим новатором у світі мистецтва. Виставки його робіт вражають оригінальністю та експресією, відображають глибокі духовні пошуки та відчуття краси.
Іншим видатним українським художником діаспори є Александр Архипенко. Він відомий своїми скульптурами, які поєднують у собі динамізм та геометричну простоту. Його твори надихалися саме українською культурою, але отримали визнання у всьому світі.
Одним з яскравих представників в літературному напрямку є Василь Стус, поет та правозахисник, який своїми віршами та мовою відображав глибокі почуття та думки про свободу та гідність, а також традиції нашого народу.
Звичайно, розповісти про всіх українських митців просто неможливо, але кожен з них, співпрацюючи з колегами з усього світу, реалізуючи спільні проєкти та виставки, сприяв культурному обміну та підвищенню авторитету й впізнаваності України на міжнародній арені.
Вплив української діаспори на розвиток світової культури
Українська діаспора завжди мала значний вплив на розвиток світової культури. Леся Українка, Маркіян Шашкевич, Марія Приймаченко й багато інших митців і артистів відомі у сьому світі, а їхні роботи вивчаються у численних профільних навчальних закладах. Вони не лише розвивали галузь, у якій творили, але й привертали увагу до української культурної спадщини.
Виклики та перспективи співпраці української діаспори у науці та мистецтві
Проблеми діаспори українських митців майже весь час були пов’язані з тим, що вони були змушені покинути рідну країну через політичні причини, жити в чужих для себе умовах, серед чужих традицій. Хоча це й могло певним чином вплинути на унікальність їх творів, ми не можемо сказати точно, на що були б здатні артисти за інших обставин. Крім того, проблема митців-переселенців з інших країн завжди полягала у ненайкращому фінансовому положенні. Уряд країн-резидентів, а також їх громадяни, здебільшого підтримують саме вітчизняних митців, що є логічним, але створює певні проблеми для емігрантів.
Сьогодні, коли кордони завдяки сучасним технологіям, все більше стираються, а митці можуть отримувати підтримку своїх шанувальників у будь-якій частині світу, є надія, що українські артисти зможуть вільно та з впевненістю у завтрашньому дні творити й прославляти Україну в усіх куточках світу.
Однак не менш важливою залишається співпраця України зі своєю творчою діаспорою, а також вченими та винахідниками, їх фінансування. Це може дати змогу встановлювати міжнародні зв’язки та партнерство у сферах культури, кіно, музики, живопису, мови, прикладних і теоретичних наук й не тільки, зберігаючи прихильність українців. Це допоможе підтримувати імідж України як доступного та відкритого культурного й наукового осередку для майстрів і науковців з усього світу.
Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua
Інші новини:
22.02.2026 У Сумах рятувальники ліквідували наслідки чергової ворожої атакиФОТО
22.02.2026 БпЛА влучив у приватний сектор Ковпаківського району
22.02.2026 Поліція Сумщини повідомила подробиці загибелі людей під час евакуації
22.02.2026 Прокуратура оприлюднила фото наслідків атаки на авто швидкої допомогиФОТО
22.02.2026 На Сумщині ветеранів супроводжують 99 помічників