Дронове сафарі на цивільних: як сім’ю Вишневських на Сумщині від ворожого FPV врятувала… вишня

16.10.2024

Кожна людина, певно, хоча би раз у житті стикалася з панічною атакою: коли здається, що хтось тебе переслідує, а ти не можеш ступити й кроку, коли починає збиватися дихання, серце «вискакує з грудей», а страх сковує так, що буквально неможливо дихати?

На жаль, це сьогоднішня звичайна реальність жителів прикордонних сіл Сумської області. А сцени з культових науково-фантастичних бойовиків і трилерів, у яких іде полювання машин на людей, тепер наш щоденний сюжет…

«Щойно настають сутінки, артилерія б”є інтенсивніше, авіація скидає ще більше бомб, а майже невидимі дрони починають господарювати над селом. Ми називаємо їх «тарганами». Дрони-камікадзе полюють на нас навіть удень, тому часто доводиться пересуватися перебіжками. А з настанням ночі вони атакують житлові будинки. Мені страшно ховатися самій у погребі вночі. Тому останні кілька місяців я спала у ванній, де немає вікон – трохи безпечніше, ніж у спальні. Односельці теж давно не сплять у своїх ліжках. Ми всі спимо в одязі навіть у 40-градусну спеку, щоб у разі «прильоту» не гаяти жодної секунди на евакуацію», – розповідає 72-річна Олена Суровицька.

Місяць тому її забрала до себе в обласний центр онука. Тепер літня жінка у відносній безпеці. А до того мешкала в Шалигинській громаді, всього за 4 км від кордону, де російські війська щодня влаштовують справжнє сафарі на цивільне населення українського прикордоння за допомогою FPV-дронів. У середині серпня протягом 48 годин російські дрони тричі атакували будинок бабусі, зруйнувавши фронтон і пробивши дах. Це були страшні ночі для самотньої літньої жінки. З настанням темряви вона починала інстинктивно прислухатися – чи не дзижчить дрон? Того дня від атаки літального апарата по даху будинку Олені на голову посипалася штукатурка і впав електролічильник. А вранці, коли вона вибралася з дому й побачила масштаби руйнувань, нарешті погодилася переїхати до онуки. Але щодня переживає, що город залишився не викопаним, а дрони можуть ще більше зруйнувати її будинок…

Ще одна проблема прикордоння – відсутність води для гасіння пожеж. Росіяни фактично знищили енергетичну інфраструктуру в 5-кілометровій зоні вздовж кордону. Люди проводять по кілька діб без електрики. Місцеві насосні станції не подають воду під час відключення світла. Численні пожежі після обстрілів могли би бути загашені, але води немає. Через те, що ворог цілеспрямовано полює на рятувальників і медиків, пожежникам і швидким заборонено наближатися до 5-кілометрової зони без особливого дозволу військових. Олена Суровицька з гіркотою згадує, скільки разів вона з односельцями безпомічно спостерігала, як вщент вигорають будинки сусідів після удару дрона по даху. Людям просто нічим гасити вогонь, навіть якщо загоряння невелике…

Хто керує FPV?

Дрони – це невеликі літальні апарати, які в мирний час використовуються для зйомок тревел-шоу або весіль. Але в умовах війни в Україні вони перетворилися на смертоносну зброю. Середня вартість FPV-дрона коливається від 400 до 1000 євро. Ці дрони оснащуються зарядом вибухової речовини, що детонує при зіткненні з об”єктом. До дрона кріпляться дротяні контакти, так звані «вуса», які замикаються під час контакту з ціллю. Цілями ж стають не тільки солдати на фронті, а й цивільні, транспорт і житлові будинки в тилу. Дрони-камікадзе самознищуються при зіткненні з об”єктом.

Інший вид дронів просто скидає снаряд на статичну ціль і неушкодженим повертається назад до оператора. Росіяни використовують різні боєприпаси для FPV-дронів: фугасні (вражають ціль завдяки ударній хвилі та фрагментам) і кумулятивні (спрямована вибухова хвиля пробиває навіть бронетехніку).

Оператор FPV-дрона може перебувати в окопі, будівлі або навіть у рухомому автомобілі на відстані від 2 до 10 км від цілі. На дроні встановлено камеру, яка передає відео в реальному часі на монітор або відеошолом оператора, слугуючи йому «очима». Багато українців замислюються: хто ці російські оператори FPV-дронів-камікадзе, які полюють на людей? Скільки їм років, хто вони за професією? Чи є в них батьки, дружини, діти? Що вони відчувають, коли керований ними дрон влітає в людину, відриває кінцівки, вбиває?

Рятувальники Сумської області по кілька разів на день стикаються з наслідками атак FPV-дронів. росіяни полюють за рейсовими автобусами, хлібовозами, врізаючись у них на повному ходу. Під час завезення товарів у сільські магазини або в момент роздачі гуманітарної допомоги російські оператори дронів холоднокровно скидають гранати і малокаліберні бомби людям просто на голови. Почастішали атаки на залізничних станціях під час посадки і висадки пасажирів. російські війська також не гребують провокувати пожежі: за одну добу у вересні в північній частині Сумської області згоріло 50 гектарів лісу через скинуту з дрона банку із запальною сумішшю.

«У серпні в нас у селі був такий випадок. Моя сусідка накопала картоплі на своєму городі і поверталася в будинок. Вона навіть не помітила, як до неї підлетів російський дрон. Він почав лякати її – то наближався з шаленою швидкістю, то різко злітав. Сусідка кинула відро з картоплею, впала на землю й закрила голову руками. Дрон продовжував низько кружляти над нею, немов знущаючись. Коли поповзла по землі, дрон не відставав. Потім раптово зник у вечірньому небі. Такі в них забавки…» – згадує пані Олена.

Загроза з неба

Головний вибухотехнік Сумської області Ігор Черня припускає, що російські оператори FPV-дронів у такий спосіб можуть тренуватися. Подібні дії можна розцінити і як елемент залякування і психологічного впливу на населення.

«Ухилитися або відбитися від дрона-камікадзе практично неможливо. Залежно від типу боєприпасу радіус ураження може досягати 10-20 метрів. росіяни часто постачають свої дрони шрапнеллю, включно з металевими кульками, циліндрами і кубиками, для максимальної шкоди. Єдине правильне рішення при наближенні FPV-дрона – це якнайшвидше добігти до укриття і сховатися в будівлі», – каже фахівець, який щодня має справу з нескінченним арсеналом знарядь убивства.

У розпорядженні місцевих саперів велика кількість корпусів знешкоджених півтонних авіабомб, артилерійських снарядів, мін, ракет і дронів різного типу. І ця колекція невпинно збільшується. Експерти ретельно аналізують ворожу тактику і зразки озброєння, намагаючись знайти способи протидії. На сьогодні найефективнішими засобами боротьби з FPV-дронами вважаються системи радіоелектронної боротьби, які глушать сигнал, антидронові мережі та ППО малої дальності. Але дронів у росіян багато, а протяжність кордону, через який вони їх запускають, – величезна. У вересні інтенсивність сафарі на жителів прикордонних міст і сіл досягла свого максимуму.

***

У Шалигиному, наприклад, нещодавно стався випадок, коли місцеві жителі – 55-річний Юрій Вишневський і його 90-річна мати Олександра, перебуваючи на подвір”ї власного будинку, не почули, як наближається дрон. Та й які шанси добігти до укриття у літньої жінки такого поважного віку? Близько опівдня Юрій вивів матір із дому, щоб вона подихала свіжим повітрям і зігрілася теплом вересневого сонця. Вони розмовляли на лавочці у своєму фамільному фруктовому саду, коли почули неприродне дзижчання і хаотичний рух над головою. Юрій не встиг навіть схопитися, як російський FPV-дрон упав за 3 метри, противно клацаючи своїм механізмом. Зламана лопать продовжувала агресивно обертатися. Юрій якомога швидше завів матір у будинок і викликав саперів.

Самостійно чіпати дрон у такому разі суворо забороняється – бойова частина може здетонувати в будь-який момент. Фахівці, що прибули, знешкодили дрон за допомогою спеціального обладнання і відвезли для подальшого вивчення. Юрій залишився один у дворі, розглядаючи місце події та приводячи думки до ладу. Раптом він відчув знайомий запах вишневого листя – мати завжди додавала його, коли маринувала огірки або варила джем із аґрусу. Листя, посічене лопатями FPV-дрона, валялося під ногами у Юрія. І тут він зрозумів, що їх із матір”ю врятувала вишня – дуже символічно для роду Вишневських..

Ця історія завершилася хепі-ендом. Але війна триває, а прикордоння Сумської області все більше нагадує рану, що кровоточить, на мапі України.

Анна Клочко

shans.com.ua

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ

Джерело: Сумські дебати - debaty.sumy.ua

Інші новини:

Коментарі: